Інфаркт: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
кодування
Рядок 4:
 
 
'''ІНФАРКТ''' (лат. ''іnfarctusinfarctus'' < ''іnfarcіreinfarcire'' — начиняти, наповнювати, утискувати; син. дисциркуляторний некроз) — осередковий [[некроз]] [[орган]]<nowiki/>а, що є наслідком раптового порушення місцевого [[кровообіг]]<nowiki/>у. Термін «Інфаркт» був запропонований [[Рудольф Вірхов|Вірховом]] для позначення змертвілої ділянки тканини, інфільтрованої [[Еритроцити|еритроцитами]].
 
Безпосередньою причиною розвитку І. є перешкоджання кровотоку, що раптово виникає у відповідному відрізку [[Артерія|артерії]]. Спочатку було зроблено припущення, що І. розвивається лише в органах з так званими кінцевими артеріями, які не мають анастомозів. У подальшому було встановлено, що анастомози між кінцевими розгалуженнями артерій є в усіх органах, хоча ступінь їх вираженості неоднаковий. При неповному закритті просвіту судини причиною розвитку І. є невідповідність потреби в живленні функціонально обтяженого органа і недостатнього кровопостачання даної ділянки. Така невідповідність може спостерігатися, напр., при гіпертонічній хворобі, пороках серця і зумовлюватися не стільки звуженням судин, скільки втратою ними еластичності та їх нездатністю до адаптаційного розширення. Для розвитку І. серцевого м’яза тривалість ішемії певної ділянки органа, за експериментальними даними, становить 20 хв, для утворення І. мозкової тканини досить 5–6 хв. Макро- і мікроскопічно некроз тканини в зоні І. міокарда чітко виявляється на 2-гу добу. Велике значення в розвитку І. має раптове звуження або закриття судинного просвіту, тому найчастішими причинами І. є тромбоз та емболія, рідше — спазм. У цих умовах колатералі виявляються недостатніми, легко виникають дистонічні явища, і закупорка судини призводить до І.