'''Гірнича промисловість Болгарії'''
== Загальна інформація ==
=== Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Болгарії на межі ХХ-XXI ст., тис.т. ===
Домінуючими в кінці XX ст. є: паливно-енергетична пр-сть, [[кольорова металургія]], [[залізорудна промисловість]], видобуток нерудних корисних копалин, облицювального каменю та ін. У 1994 в Болгарії добувалося 29 тис. т [[антрацит]]у, 268 тис. т [[залізняк]]у, 36 тис. т сирої [[нафта|нафти]] і 7,6 млн м³ природного газу. Частка гірничої промисловості у ВВП в 1998-99 рр. становила 3,1 %. В ній зайнято 47940 чол. Початок XXI ст. – — критичний час для болгарської гірничої галузі. Багато підприємств галузі приватизовано, але їх робота ще не є ефективною в умовах ринкової економіки, загальна стратегія розвитку гірничої промисловості в країні не розроблена.
{| border=1 cellspacing=0 cellpadding=0 align=center
| width=148 valign=top | <p align=center>'''2001'''</p>
|-
| width=148 valign=top | <p>[[Вугілля]] загалом
- буре вугілля
- лігніти
- кам'яне вугілля
- антрацити
| width=148 valign=top | <p align=center>25 858</p>
<p align=center>3 074
| width=148 valign=top | <p align=center>24 878</p>
|-
| width=148 valign=top | <p>[[Мідні концентрати]] (20 %)</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>484</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>485</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>662</p>
|-
| width=148 valign=top | <p>[[Свинцевий концентрат]] (70 %)</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>20,0</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>15,5</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>26,4</p>
|-
| width=148 valign=top | <p>[[Цинк]]овий концентрат (52 %)</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>19,7</p>
| width=148 valign=top | <p align=center>15,0</p>
|}
== Окремі галузі ==
[[Файл:Європа-вугілля.JPG|thumb|300px|right|Видобуток та імпорт вугілля у країнах Європи]]
'''Вугілля.''' Динаміка видобутку [[вугілля]]: в 1976 – — 26,6 млн т, 1989 – — 34,3 млн т, 1995 – — 31 млн т, 1999 – — 31,7 млнт. Підземним способом добувається вугілля в Перникському, Західно-Маріцькому і Балканському районах. Вугілля добувають 5 компаніями на 7 кар'єрах і 3 шахтах. Головний район видобутку вугілля – — «Маріца-Істок». У 1997 р. тут видобуто 27 млн т лігніту (92 % всього вугілля). Тут працює єдиний в Болгарії брикетний завод, що випускає 4 млн т лігніту і 1,05 млн т брикетів щорічно. Планується збільшення обсягів видобутку лігніту до 35 млн т до 2010 р. і 40 млн т до 2020 р. Буре вугілля видобувають на 5 підприємствах відкритим і підземним способом. У 1997 р. видобуто 2,6 млн т. У 2005 р. видобуток становитиме 2,65 млн т у зв'язку з виснаженням ресурсів. Вугілля з шахт «Пернік» і «Бобів поділ» збагачують у важких суспензіях. Коксівне вугілля добувають на підприємстві «Балканський басейн» і збагачують відсадкою. Запаси антрациту незначні, невелика кількість антрациту добувається біля Своге, передбачається закриття добувних шахт. Видобуток кам. вугілля – — всього 0,12 млнт/рік (1999), на якому працює одна шахта.
Суттєвий вплив на роботу вугільної галузі здійснює процес приватизації копалень. Зокрема приватизовані лігнітові рудники Maritza-Iztok, які забезпечують 80 % національного виробництва бурого вугілля. Станом на 2002 р 67 % акцій виробництва контролює німецька вугільновидобувна компанія RWE Rheinbraun і перспективи розвитку Maritza-Iztok не оголошені.
В кінці XX ст. частка вугілля в енергетичному балансі країни поступово меншала за рахунок використання ядерного палива і імпорту [[нафта|нафти]], газу і вугілля.
'''Нафта.''' Пром. видобуток [[нафта|нафти]] початий в 1954 р., природного газу – — в 1965. В 1990-х рр. розроблялося бл. 10 родовищ. Видобуток [[нафта|нафти]] проводиться як фонтанним, так і механізованим способом. Але власні родовища [[нафта|нафти]] в Болгарії не мають важливого промислового значення. Сира нафта г.ч. імпортується з країн ОПЕК і країн СНД; вона переробляється на нафтохімічному заводі біля Бургаса, на якому виробляють бл. 100 видів хімічної продукції.
'''Природний газ.''' Видобуток та споживання природного газу в Б. у 1999 відповідно склав: 0,04 та 3,5 млрдм<sup>3</sup>. Практично весь газ (99 % в 2000 р) імпортувався з Росії. Прогноз споживання газу в Б. на 2005 р. – — 6,5 млрд куб.м. До 2006 р. монополістом у газовому секторі залишиться державна компанія Bulgargas. Особливе значення надається модернізації газової інфраструктури, передусім існуючих транзитних газопроводів, по яких російський газ поступає в Туреччину, Грецію і Македонію. Диверсифікацію постачання газу планується здійснювати шляхом імпорту газу як з Каспійського регіону через Туреччину, так і з родовищ Північного моря.
Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано в табл. 2.
'''Залізну руду''' добувають відкритим способом. Вона представлена трьома основними типами залізняків: бурим, шпатовим і червоним. Крім заліза, руда містить значну кількість важкого шпату, марганцю, олова, міді, срібла та ін., тому погано збагачується (використовується поліградієнтна сепарація). Планується випуск концентрату до 300-350300—350 тис. т.
'''Марганцеву руду''' в кінці XX ст. добували на родовищі Оброчиште (Obrochishte) із запасами в 895,5 млн т, включаючи 125,5 млн т промислових руд. Це одне з найбільших родов. марганцю в Європі. Через складну структуру видобуток становив лише 400 тис. т руди на рік із вмістом Mn 27,5 %.
Протягом 1999-20021999—2002 років компанія Evromangan Ltd, власник марганцевого рудника Оброчиште, зупинила все виробництво, ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку.
'''Розвиток кольорової металургії''' Б. зумовлений ключовою роллю в експорті її продукції в країни Східної Європи. Основні підприємства розташовані в Кирджалі, Средногор'ї, Елісейні і Пловдіві.
На родов. Елаціте та Асарел в кінці XX ст. добували по 11-12 млн т мідної руди на рік. Руду з кар'єру «Елаціте» збагачують флотацією, концентрат містить 21-22 % міді при вилученні 86 %. У руді також є золото (0,256 г/т) і срібло (1,05 г/т). На кар'єрі «Асарел» добувають мідно-[[пірит]]ову руду із вмістом міді 0,47 %. Для видалення глини з руди застосовується її попередня промивка, далі – — флотація. Концентрат містить 24-26 % міді при вилученні 85 %. «Челопеч» (Chelopech) – — підземний рудник продуктивністю по руді 650 тис. т/рік на схід від Софії.
'''Видобуток золота''' на початку XXI ст. здійснюють ряд компаній: Gorubso-Kurdjali JSC, Dragon Capital Corp. (регіон Kurdjali), Navan Mining (власник і оператор мідно-золотодобувного комплексу «Челопеч») та інш. Компанія Navan Mining поглибила рудник нижче 400 м, щоб мати доступ для руди з високим вмістом к.к. і планує щорічне виробництво 60 000 унцій золота і 10 000 т міді. В першій половині 2001 вироблено 25 748 унцій золота, 58 193 унцій срібла і 4 755 т міді.
'''Руди свинцю і цинку.''' До 1994 р. на 23 рудниках і 4 флотаційних фабриках щорічно добувалося і перероблялося 3-3,2 млн т таких руд. Концентрати містять: свинцевий (70 % Pb), цинковий (50 % Zn). Вилучення металу високе: 90-92 % Pb і 85 % Zn. На межі ХХ-XXI ст. всі рудники, на яких вміст біметалу (Pb + Zn) в руді менше 6-7 %, законсервовані, внаслідок чого потенціал країни по видобутку цих руд знизився на 40-50 %.
Два свинцево-цинкові болгарські продуценти Gorubso-Madan JSC і продуцент мідної руди Rudozem на початку XXI ст. викуплені російським консорціумом Rhodopes Investment Gorubso JSC та болгарською компанією Minstroi-Rhodopes JSC.
Уранова руда в кінці XX ст. добувається в Софійської області і в Средна-Гора. Вольфрамова і бісмутова руда добувається в Родопах. При видобутку урану існують проблеми дотримання міжнародних стандартів захисту довкілля.
Індустріальна сировина. Видобувається і переробляється каолін, [[кварц]]ово-шпатові, кварцові та ін. піски, бентоніт, перліт, цеоліти, вогнетривкі глини, крейда, азбест, пегматит, доломіт, флюорит, мармур і мармуровий порошок, морська сіль, магнезієва альба, барит, гіпс, вапняк. Працює багато державних і приватних кар'єрів по видобутку інертних будматеріалів.
Видобуток нерудних матеріалів у Болгарії в 1999 р (тис.т): бентоніт – — 232, каолін – — 110, перліт – — 13, важкий шпат – — 120, кам. сіль – — 1300.
'''Видобуток і обробка природного каменя''' в кінці XX ст. здійснювалася 14 державними і деякими приватними компаніями. У 1997 р. видобуто близько 60 тис. м<sup>3</sup> блоків і вироблено 718 тис. м² різних плит. Очікується, що за період 2010-2015 2010—2015 рр. буде видобуто 100-120100—120 тис. м<sup>3</sup> блоків і вироблено 1,2 млн м² плит. Сектор облицювальних матеріалів у 2002 р практично весь приватозовано.
== Наукові установи ==
Див. [[Гірнича наука, освіта та преса Болгарії]]
== Див. також ==
* [[Корисні копалини Болгарії]],
* [[Економіка Болгарії]],
* [[Геологія Болгарії]].
== Джерела ==
{{ГЕС3}}
|