Богонатхнення: відмінності між версіями

''Теопнеустос'' перекладається у [[Вульгата|Вульгаті]] (перший латинський переклад Біблії) латинським виразом ''divinitus inspirata'' («божественно вдихнутий у»), але деякі сучасні [[англійська мова|англійські]] переклади віддають перевагу «Бого-натхненнийБогонатхненний» ({{lang-en|God-breathed}}, переклад NIV) або «видихнений Богом» ({{lang-en|breathed out by God}}, переклад ESV) і уникають ''натхнення'' повністю, так якоскільки його [[зміст]], на відміну від латинського кореня, схиляється до [[вдих]]ання замість [[видиху|видихання]].

[[Євангелізм|Євангелісти]] розглядають Біблію як витвір, сотворення якого було зверхпризначене Святим Духом, оберігаючи роботу авторів від помилок, в той же часводночас не усуваючи їхніх особливих проблем, розположеньрозташувань, чи стилю. Таке божественне втручання, вони твердять, дозволили біблійному автору оголосити власне послання Бога до безпосередніх отримувачів писань і до тих, хто прийде пізніше, передаючи Боже послання без його псування. Деякі євангельські християни намагалися охарактеризуватисхарактеризувати консервативний або традиційний погляд як дослівне, повне богонатхнення в первинихпервинних манускриптах, під яким вони розуміють, що кожне слово (не лише поверхневі ідеї чи концепції) є змістовно вибраним під Божим зверхпредназначеннямзверхпризначенням.

Багато євангельських християн розглядають біблійну безпомилковість та/чи біблійну непогрішимість як необхідний наслідок БібліноїБіблійної доктрини богонатхнення (див., наприклад, [[Вестмінстерське Сповідання Віри]] або [[ЧіказькеЧиказьке Твердження щодо Біблійної Безпомилковості]]), хоча не всі підтримують цей погляд.

Ось яке визначення Богонатхненності дав Н. І. Пейсті, один з відомих євангельських християн: «Богонатхненність — є надприродною дією Духа Святого на розуми святих письменників Біблії, яка внаслідок цього, стала не тільки їхнім словом, але словом самого Бога. Священне Писання не тільки містить в собі слово Боже, але само воно є Словом Божим. Писання є в повному розумінні Божественним, але також, в повному розумінні слова, людським. Божественним воно є тому, що воно — непогрішиме і цілком авторитетне, а людським — тому, що воно цілком доступне розумінню і написане налюдською людській мовімовою. Якби воно не було людським, ми б не зрозуміли його; якби воно не було Божественним — воно не могло б стати для нас вірним керівництвом».