Музей Альфонса Мухи: відмінності між версіями

 

== Історія ==

Музей розміщений на вулиці Панській 7, у південному крилі барокового {{нп|Ковницький палац (Прага)|Ковницького палацу|cs|Kounický palác (Nové Město)}}, який побудували архітектори Франтішек Максимилиан Канька та {{нп|Джованні Баттіста Аліпранді||cs|Giovanni Battista Alliprandi}} в 1720 році. Палац кілька разів змінював господарів і перебудовувався. У зв'язку з історичною унікальністю будівлі муніципалітетом Праги в 1996 році був оголошений конкурс на реставрацію, який виграла компанія «''COPA s.r.o.''».

Музей Мухи був заснований у 1998 році нащадками Альфонса Мухи, які в 1992 році заснували Фонд імені Альфонса Мухи (Nadace Mucha) для збереження спадщини художника, поповнення колекції з його творів та популяризації його творчості у всьому світі. Всі експонати, які сьогодні демонструються в музеї, походять із колекцій родини художника. Водночас празький музей розповідає про життя і творчість художника і організовує по всьому світі цілий ряд виставок з творів Альфонса Мухи.

Музей Мухи має понад 100 експонатів, які розподілені на сім розділів:

[[Файл:Alfons Mucha - 1894 - Gismonda.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Плакат Альфонса Мухи для драми «Жисмонда» в театрі «Ренесанс». 1894]]

* декоративні панно;

* паризькі плакати;

 

Альфонс Муха став провідним представником стилю сецесія, він заснував свій стиль, створивши ряд циклів, заснованих на темах із фізичного світу, першим з яких був набір декоративних панно 1896 року – «Чотири пори року». У своїх панно «Чотири квітки» (1898), «Чотири пори дня» (1899), він виразив своє радісне бачення життя у стилізованому поєднанні зображень рослинності та гарних жінок, що було високо схвалено аудиторією того часу. З художньої точки зору, цикл «Чотири мистецтва» (1898) можна вважати найуспішнішим серед цих циклів. <ref name="Муха"/>

 

Муха був чудовим ілюстратором книг і журналів і працював у друкарні в Парижі. В рамках цієї роботи він у 1894 році взявся створити на замовлення Сара Бернар Сари Бернар афішу до драми {{нп|Жисмонда (Сарду)|«Жисмонда»||Gismonda (Victorien Sardou)}} ([[Сарду|Вікторіана Сарду]]). Ця робота не тільки зробила Альфонса Муху надзвичайно відомим, але й спричинила справжню фундаментальну революцію в дизайні плакатів. Видовжена, вузька форма, приглушені пастельні барви і півтони, «ефект німба» навколо голови залишилися на все життя неодмінними елементами афіш художника протягом усієї його кар'єри. Фактично, Мусі було запропоновано шестирічний контракт щоб проєктувати костюми, декорації та рекламні афіші театральних вистав.

 

Добірка плакатів Мухи кінця XIX століття - так званого ''fin de siècle'' - для Сари Бернар як «[[Жисмонда (Муха)|Жисмонда]]» (1894) для {{нп|Мод Адамс|||Maude Adams}} як [[Жана Д'Арк|Жани Д'Арк]] (1909), для [[Андула Седлачкова|Андули Седлачкової]] як «Принцеса Гіацинту» (1911), стали революцією в декоративному мистецтві та були високо оцінені паризькою громадськістю і критиками того часу та встановили так званий стиль Мухи «''Le Style Mucha''». З того часу Муха вважається видатним представником стилю Паризького «нового мистецтва» ({{lang-fr|L'Art Nouveau}}).