Гончар Овсій Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
У лютому 1919 перейшов на нелегальне становище та став мотовилівським повстансько-партизанським отаманом під псевдо «Бурлака». Узгоджував дії з [[Отаман Зелений|отаманом Зеленим]] - [[Данило Терпило|Данилом Терпилом]] та отримував від нього підтримку. Організатор гучного масового повстання у повіті на теренах [[Фастівський район|Фастівщини]].
 
У березні-квітні [[1919]] організував Васильківське повстання у запіллі окупантів. До акції приєдналися повстанцівповстанці [[Барахти|Барахтів]], [[Борова (Фастівський район)|Борової]], [[Глеваха|Глевахи]], [[Руликів|Руликова]], [[Велика Вільшанка|Великої Вільшанки]], Яцків, [[Митниця (Васильківський район)|Митниці]], [[Крушинка|Крушинки]] та інших сіл.
 
4 квітня 1919 у Харкові [[Рада Народних Комісарів]] оголосила отаманів Соколовського, Гончара (Батрака) і Орловського поза законом. У постанові зазначалось: {{цитата|В районі Радомишльського повіту — Соколовський і в районі Мотовиловки. Поміж Фастовим і Васильковим (у волостях: Мотовилівській, Оленівській, Марянівській, Оскерівській, Сквирській, Кортнівській, Димівській, Чорноградській і інших) — Гончар (Батрак), що називав себе українським лівим соціалістом–революціонером, а також само у районі Білої Церкви якийсь Орловський, бувший старшина, утворили банди грабіжників, гвалтують мирне населення, розстрілюють і грабують, ведуть людожерне цькування євреїв.
1267

редагувань