Показник заломлення: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 7:
<math>n = \frac{c}{v},</math>
де ''c'' — [[швидкість світла]] у [[вакуум]]і,
У випадку двох довільних середовищ, говорять про '''відносний показник заломлення''' одного середовища відносно іншого.
Показник заломлення є [[Безрозмірнісна фізична величина|безрозмірнісною величиною]], тобто одиницею вимірювання для нього є число 1.
Значення абсолютного показника заломлення залежить від складу та будови речовини, її [[Агрегатний стан|агрегатного стану]], [[Температура|температури]], [[тиск]]у тощо. Для деяких речовин показник заломлення змінюється під дією зовнішнього [[Електричне поле|електричного поля]] ([[ефект Керра]] — в рідинах і газах; [[Лінійний електрооптичний ефект|ефект Покельса]] — в [[кристал]]ах).
Для конкретної речовини фазова швидкість, а отже і показник заломлення залежить від частоти світла — це явище має назву [[Дисперсія світла|дисперсії]]. Показник можна порахувати й для [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]] поза видимим діапазоном.
Для вимірювання показника заломлення застосовують [[рефрактометр]]и.
Рядок 20 ⟶ 22:
Закони заломлення для прозорих середовищ можна формально узагальнити й на поглинальні середовища, якщо показник заломлення розглядати як [[Комплексне число|комплексну величину]]:
:<math>n'=n(1-i\kappa)</math>, де
== Заломлення на межі двох середовищ ==
| |||