Комітет з прав людини ООН: відмінності між версіями

Наприклад, 31 жовтня 2012 року Комітет з прав людини ООН задовольнив скаргу Федотової щодо Росії, визнавши положення закону Рязанської області про заборону пропаганди гомосексуалізмугомосексуальності серед неповнолітніх суперечать двома статтями Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [3].

Комітет засудив розмитість формулювань закону, з якого незрозуміло, чи стосується термін «гомосексуалізмгомосексуальність» до сексуальної орієнтації або до сексуальних дій, і постановив, що Росія не змогла продемонструвати необхідність обмеження права Федотової на вираз нею своєї сексуальної ідентичності і прагнення домогтися її розуміння, в тому числі з залученням неповнолітніх в обговорення питань, пов'язаних з гомосексуальністю. Комітет дійшов висновку про дискримінаційний характер рязанського закону і про порушення Російською Федерацією пунктів 2 статті 19 (право на свободу вираження поглядів) в сукупності зі статтею 26 (заборона дискримінації) Пакту і зобов'язав Росію вжити необхідних заходів для недопущення аналогічних порушень в майбутньому