Відмінності між версіями «Староакадемічний корпус НаУКМА»

[[Файл:Kyiv academy building hall.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала увішана портретами]]
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 03.jpg|міні|206x206пкс|Клейовий розпис «Благовіщення»]]
Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, [[Граматика|граматики]] та [[Синтаксима|синтаксими]], [[Поетика|поетики]] та [[Риторика|риторики]], найближче до церки&nbsp;— богослов'я, далі —філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об'єми [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенської конґреґаційної церкви]] та філософського класу&nbsp;— понижені; у центрі&nbsp;— підвищені двосвітні об'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конґреґаційконгрегацій), театральних вистав і класу богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви<ref>{{Cite web|title=Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва|url=http://wek.kiev.ua/uk/Староакадемічний_корпус|website=wek.kiev.ua|accessdate=2021-03-25}}</ref><ref name=":1" />.
 
Первісне оздоблення інтер'єрів, у тому числі КонґреґаційноїКонгрегаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи<ref name=":2" />. Стіни конґреґаційноїКонгрегаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, скульптурні погруддя античних філософів, портрети видатних діячів академії&nbsp;— [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїла Заборовського]], [[Стефан (Яворський)|Стефана Яворського]]. Частина з них з часом опинилась у [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|Лаврському заповіднику]].
 
В окремих приміщеннях та на сходах будинку вціліло майстерне ліплення ХІХ століття. Збереглися також високі триярусні книжкові шафи ХІХ ст. та меблі, встановлені по периметру стін Конгрегаційної зали та верхніх поверхів для бібліотеки Київської духовної академії, а також гвинтові чавунні сходи між другим та третім поверхами.