Вето: відмінності між версіями

'''[[Векторний добуток|Ве́то]]''' (від {{lang-la|veto}}&nbsp;— забороняю)&nbsp;— заборона, яка накладається [[Голова держави|головою держави]] на рішення іншого державного органу. В сучасних державах право вето, як правило, надається главі держави щодо [[закон]]ів, які приймає [[парламент]]. Право вето має і народ, його прийнято позначати народним вето. У контексті сучасних конституційно-правових трансформацій народне вето слід також розглядати як конституційно-правову форму впливу громадян на прийняття нормативно-правових актів, де ключову роль має не стільки саме проведення відхиляючого референдуму щодо певного нормативно-правового акта, хоча це також має важливе значення, скільки усвідомлення представницьким органом публічної влади реальності скасування його рішення в рамках цієї конституційної процедури<ref>{{Cite book|url=http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2016/3_2016/part_1/8.pdf|title=Поняття та види народного вето у контексті сучасних конституційно-правових трансформацій|last=Нестерович|first=Володимир|year=2016|publisher=Право і суспільство. № 3|location=|pages=27-33|language=|isbn=}}</ref>.

У Стародавньому Римі право В. належало народним трибунам, які могли його застосувати щодо актів римських консулів або Сенату. Також римський магістрат мав право накласти вето на постанови і дії іншого магістрата, наділеного рівною з ним або меншою владою.

Згідно [[Конституція України|Конституції України]] (стаття 106107, пункт 30), право вето належить лише [[Президент України|Президенту України]].<ref>[http://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-v Cайт Президента України]</ref>