Староакадемічний корпус: відмінності між версіями

|дата_закінчення_спорудження= 1704; 1740-і

З 1992 розміщувалася [[Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»|бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]. З 2017 року  — на реставрації.

У XVII столітті житлову забудову [[Поділ|Подолу]] складали невеликі одно- і двоповерхові дерев'яні будинки. Забудова [[Києво-Братський монастир|Братського монастиря]] також була переважно дерев'яною. У 1690-х роках гетьман [[Іван Мазепа]] розпочинає розбудовувати монастир й Академію при ньому. На його замовлення у [[1703]] році закладається великий кам'яний будинок Академії. Проект будівлі ймовірно створив архітектор [[Старцев Йосип Дмитрович|Йосип Старцев]], який у 1693–16961693—1696 роках займався будівництвом [[Богоявленський собор (Києво-Братський монастир)|Богоявленської собор]] у [[Києво-Братський монастир|Братському монастирі]] {{sfn|Горбенко|1995|с=19}}. Старцев також був співавтором резиденції Кутицьких митрополитів у [[Москва|Москві]], композиція якої була схожа на проєкт академічного корпусу<ref name=":0">Селюк Р. До історії проектування та будівництва староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. –&nbsp;— Вип. 7. –&nbsp;— Київ, 2000. –&nbsp;— С. 169-175169—175.</ref>. Вважається, що проєкт Старцева відтворений викладачем Академії [[Щирський Іван|Іваном Щирським]] на гравюрі «Тріумфальне знамено» на честь ректора [[Прокопій Калачинський|Прокопія Калачинського]]{{sfn|Горбенко|1995|с=19}}. Точний рік створення гравюри невідомий, але ймовірно у період ректорства П. Калачинського з 1697 по 1701 рік, відповідно до часу закладення будівлі. Відповідно до зображення на гравюрі спочатку будівля планувалась двоповерховою, але через нестачу коштів та обмеженням будівництва кам'яних споруд по всій [[Російська імперія|імперії]] крім [[Санкт-Петербург]]а план не було реалізовано{{sfn|Горбенко|1995|с=21}}.

Велика [[Подільська пожежа|пожежа 1811 року]] на Подолі пошкодила й будівлі Братського монастиря. В будівлі Академії вигоріли всі дерев'яні конструкції, &nbsp;— вікна, двері, підлога, залишився лише кам'яний каркас. Відновлювати будівлю було доручено тодішньому київському архітектору [[Меленський Андрій Іванович|Андрію Меленському]], який вніс небагато змін &nbsp;— було змінено форму даху та церковної бані, бароковий вигляд змінився класицистичним{{sfn|Горбенко|1995|с=34-35}}, аркади нижнього ярусу додатково укріплено пілонами<ref name=":1">Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою // Звід пам’ятокпам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Київ. –&nbsp;— [http://resource.history.org.ua/item/0001112 Кн. 1. –&nbsp;— Ч.1. –&nbsp;— К., 1999. –&nbsp;— С. 200-201200—201.]</ref>. Ззовні корпус був пофарбований в зелений колір (гришпан)<ref>Києво-Могилянська Академія кін. XVII &nbsp;— поч. XIX &nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів. &nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. &nbsp;— С. 379.</ref>.

Наприкінці ХІХ століття за проєктом єпархіального архітектора [[Спарро Павло Іванович|Павла Спарро]] було замуровано вікна, що виходили на верхню галерею й сама галерея. Це утворило додаткову площу у формі коридорів, яку було використано для бібліотеки та музею вже [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]]. Також було під спорудою було викопано підвальні приміщення для облаштування системи опалення замість печей, збудовано внутрішні сходи на другий поверх та деякі інші перебудови{{sfn|Горбенко|1995|с=38}}.

=== XX–XXIXX—XXI століття ===

Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано і з 1819 року у стінах Києво-Могилянської академії існувала Київська духовна академія. З 1824 до 1919 року у корпусі розміщувалась бібліотека та [[Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії|Церковно-археологічний музей]], основу якого склали книги та предмети, що залишились від старої Києво-Могилянської академії, у роки [[Українська революція|Української революції]] також споруду займали військові установи.

З 1923 року до 1991 року в будівлі розташовувалась філія Всенародної бібліотеки України (згодом [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національна бібліотека України ім. В. Вернадського]]), до колекції якої увійшла й бібліотека Київської духовної академії, що у свій час успадкувала бібліотеку старої Києво-Могилянської академії. У 1879 музей був відкритим для громадськості і став першим публічним музеєм Києва<ref>Ткачук М. Київська духовна академія (1819–19241819—1924): сторінками історії //Київська духовна академія (1819–19241819—1924) в іменах : енциклопедія : –&nbsp;— Т. 1. –&nbsp;— К. : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. –С. 34.</ref>.

До 2017 року у корпусі розміщувались бібліотека, архів, також докторська школа [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]]. У 1994–20081994—2008 роках тут також містився [[Центр сучасного мистецтва при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»|Центр сучасного мистецтва]]<ref>{{Cite web|title=Інституції|url=http://www.mediaartarchive.org.ua/institution/csm_soros_kyiv/|website=www.mediaartarchive.org.ua|accessdate=2021-03-10}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://m.tyzhden.ua/column/224811|title=Музей доброго смаку|first=Єжи|date=28 грудня 2018|publisher=Український тиждень|accessdate=10 березня 2021|last=Онух}}</ref>, а у 2008–20112008—2011 роках –&nbsp;— Центр візуальної культури при НаУКМА<ref>{{Cite web|title=Науково-дослідний центр візуальної культури|url=http://www.vcrc.org.ua/about.htm|website=www.vcrc.org.ua|accessdate=2021-03-10}}</ref>. У Конгрегаційній залі відбувалися наукові форуми, презентації, концерти, зустрічі з відомими науковцями та діячами України та світу.

[[Файл:Big hall in Kyiv Academy building.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]], 2017 рік. На стелі натягнута сітка через аварійний стан]]Під час Другої світової війни снарядом було пошкоджено баню Благовіщенської церкви, частина даху, декоративне вбрання фасадів. 1947 &nbsp;р. &nbsp;— виконано ремонт під керівництвом архітектора Н.&nbsp;С. &nbsp;Озерової. Споруду було відновлено у тому вигляді, який вона мала перед війною.

У 1992 році, проводилось укріплення фундаментів<ref>Онищенко Є. &nbsp;І. &nbsp;Воскресіння академії : спогади про відродження Києво-Могилянської академії та його учасників. -&nbsp;— К. : Видавничий дім "«КМ Академія"», 2004. -&nbsp;— С. 31. </ref>. У 1994-19951994—1995 роках «Укрпроектреставрація» провела ремонтно-реставраційні роботи. У 1998-19991998—1999 роках було відновлено купол Благовіщенської церкви у бароковому стилі, в інтер'єрах церкви проведені консерваційні роботи по збереженню живопису.

Попри ремонтні роботи будівля потребувала масштабної реставрації. 2011 року було у [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]] започатковано благодійний проєкт «Реставрація», коштом якого проведено технічні експертизи та розроблено частину проектної документації<ref>{{Cite web|title=У Староакадемічному корпусі Могилянки розпочато реставрацію (фото)|url=http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/114654//fb|website=Club-tourist|accessdate=2021-03-30|language=en-US|date=2017-08-11}}</ref>. За концепцією у вигляді лишаться закриті галереї та клацистичний дах. Реставрація будівлі розпочалась у 2017 році після виділення державою коштів, зокрема, було укріплено фундаменти та стіни, зроблено гідроізоляцію. У 2019 році замінено дах. Загальна вартість реставрації будівлі складає 199 &nbsp;млн гривень. Під час реставраційних робіт та демонтажу триярусних книжкових шаф XIX &nbsp;ст. в Конґреґаційній залі й у фондосховищах були виявлені різні фрагменти друкованих видань, архівні матеріали та предмети <ref>{{Cite web|title=Реставраційний рік 2017 – Староакадемічний корпус {{!}} Проект Реставрація|url=https://restoration.ukma.edu.ua/content/restavraciyniy-rik-2017-staroakademichniy-korpus|website=restoration.ukma.edu.ua|accessdate=2021-03-30}}</ref><ref>{{Cite news|title=У Могилянці знайшли старовинний любовний лист. Що в ньому?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-49190565|work=BBC News Україна|accessdate=2021-03-30|language=uk}}</ref>.

У 2019 році Проєкт реставраційних робіт зі збереження фасаду Староакадемічного корпусу став переможцем конкурсу [[Посольство США в Україні|Посольського фонду США]] зі збереження культурної спадщини (AFCP) й отримав грант 400 000 доларів США. За кошти гранту виконується реставрація фасадів Староакадемічного корпусу<ref>{{Cite web|title=Тимчасовий повірений у справах США В. Тейлор передав грант зі збереження культурної спадщини Національному університетові Києво-Могилянська Академія|url=https://ua.usembassy.gov/uk/cda-william-b-taylor-presented-a-cultural-preservation-grant-to-the-national-university-of-kyiv-mohyla-academy/|website=Посольство США в Україні|date=2019-09-04|accessdate=2021-03-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Проєкт реставрації Староакадемічного корпусу: підсумки 2020|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/4647-proiekt-restavratsii-staroakademichnoho-korpusu-pidsumky-2020|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|accessdate=2021-04-08|language=uk|date=2020-12-30}}</ref>.

Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, [[Граматика|граматики]] та [[Синтаксима|синтаксими]], [[Поетика|поетики]] та [[Риторика|риторики]], найближче до церки &nbsp;— богослов'я, далі —філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв’язокЗв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об’ємиоб'єми [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенської конґреґаційної церкви]] та філософського класу &nbsp;— понижені; у центрі –&nbsp;— підвищені двосвітні об’ємиоб'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конґреґацій), театральних вистав і класу богослов’ябогослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви<ref>{{Cite web|title=Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва|url=http://wek.kiev.ua/uk/Староакадемічний_корпус|website=wek.kiev.ua|accessdate=2021-03-25}}</ref><ref name=":1" />.

Первісне оздоблення інтер’єрівінтер'єрів, у тому числі Конґреґаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи<ref name=":2" />. Стіни конґреґаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, скульптурні погруддя античних філософів, портрети видатних діячів академії –&nbsp;— [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїла Заборовського]], [[Стефан (Яворський)|Стефана Яворського]]. Частина з них з часом опинилась у [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|Лаврському заповіднику]].

Збереглися фрагменти фреско-клейового розпису XVII-XVIIIXVII—XVIII століть у приміщеннях першого поверху. На 1990-х були розкриті від вапняних шарів композиції «Розп'яття», «Преображення», «Богоматір», «Благовіщення», «Богоявлення», «Знамення», «Хрещення Господнє» які збереглися здебільшого фрагментарно<ref>Дорофієнко І. П. [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10072/Dorofienko_Restavratsiya_avtentychnoho_rozpysu.pdf Реставрація автентичного розпису Старо Академічного корпусу Києво-Могилянської Академії] / І. &nbsp;П. &nbsp;Дорофієнко // Наукові записки НаУКМА. -&nbsp;— 2000. -&nbsp;— Т. 18 : Ювілейний випуск, присвячений 385-річчю КМА. -&nbsp;— С. 119-120119—120.</ref><ref>{{Cite web|title=Клейові фрески Староакадемічного корпусу {{!}} Проект Реставрація|url=https://restoration.ukma.edu.ua/fresky|website=restoration.ukma.edu.ua|accessdate=2021-03-29}}</ref>.

[[Файл:NaUKMA seal transp2.PNG|міні|182x182пкс|На печатці Києво-Могилянської академії, яка використовувалась у XVIII &nbsp;ст.]]

Саме будівля Староакадемічного корпусу як символ вітчизняної освіти і на­уки використовується у наукових, популярних та інформаційно-презентаційних виданнях, для ло­готиnів українських науково-освітніх осередків тощо. Зображення корпусу використано для логотипів [[Український науковий інститут Гарвардського університету|Українського наукового інституту Гарвардського університету]], [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С. &nbsp;Грушевського НАН України]]. У 2006 році була введена в обіг купюра в [[500 гривень]] на реверсному боці якої розміщено зображення Староакадемічного корпусу на фоні печатки Києво-Могилянської академії, що використовувалася у XVIII столітті <ref>[http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2529 Сидорчук Т.&nbsp;М. &nbsp;Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету "«Києво-Могилянська академія" »: до історії відродження пам’яткипам'ятки] // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. "«Музей в сучасному світі"», [27-28 серп. 2013 &nbsp;р., м. Жовква Львів. обл.] / [упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. -&nbsp;— Л. : РАСТР-7, 2013. -&nbsp;— С. 59-63.{{Відкритий доступ}}</ref>. Історичне зображення корпусу також використано на фоновому малюнку однієї зі сторінок [[Біометричний паспорт#Біометричний паспорт для виїзду за кордон|біометричного паспорта]] для виїзду за кордон.

* [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці]]

* [[Архітектурні пам'ятки Києво-Могилянської академії]]

* [[:Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії|Категорія: Випускники Києво-Могилянської академії]]

* Аскоченский В. [https://web.archive.org/web/20161031154800/http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1373 Кіевъ съ древнейшимъ его училищемъ Академіею] / В. Аскоченский. –&nbsp;— К.: Въ университетской типографіи, 1856. –&nbsp;— 566 с.

* Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи / В. Вечерський  &nbsp;// Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. –&nbsp;— Київ: АртЕк, 2003. –&nbsp;— С. 36–44.

* Голубев С. Т.  [http://elib.nplu.org/view.html?id=6786 Старый корпус Киевской академии] (Мазепин) и его «репарация» при архиепископе Рафаиле Заборовском / С. Голубев // Труды Киевской духовной академии. –&nbsp;— 1913. –&nbsp;— № &nbsp;6. –&nbsp;— С. 275–324275—324.

* Дорофієнко І. &nbsp;П. &nbsp;Доля автентичного розпису Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії /  І. &nbsp;П. &nbsp;Дорофієнко // Наша віра. -&nbsp;— Серпень, 2001. -&nbsp;— № &nbsp;8 (160).

* Хижняк, З. [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1914 Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці] при Києво-Могилянській академії. -&nbsp;— Київ : БППБ "«Гулевичівна"», 2004. -&nbsp;— 76 с.