Китайці Індонезії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 171:
Почастішали мішані шлюби з індонезійцями. Міжетнічні шлюби трапляються переважно між християнами. Набагато рідше китайці в Індонезії вкладають шлюби з мусульманами. 1982 року в Джакарті серед етнічних китайців лише 13 відсотків шлюбів були вкладені між християнами та мусульманами. З мусульманського боку вимагається, щоб подружжя приймало іслам, протилежну сторону стримує також той факт, що за ісламськими законами чоловіку можна мати декілька дружин.
Серед етнічних китайців зберігається стереотип стосовно решти індонезійців, що ті не бажають багато працювати, що вони марнотратні, а якщо у них немає грошей, просять їх у китайців, іноді із завуальованою загрозою. З іншого боку, індонезійці сприймають китайців як дуже багатих, таких, що прагнуть лише заробити якомога більше грошей, що вони зарозумілі та вважають себе вищими й тому тримаються окремо, живуть в окремих кварталах, тримаються подалі від прийнятих в індонезійському суспільстві заходів сусідської взаємної допомоги. Хоча не всі індонезійські китайці багаті, вони, тим не менш, складають основний компонент індонезійського середнього класу. Їх часто сприймають як етнічний клас в Індонезії, їх звинувачують у тому, що вони «ексклюзивні» та не бажають інтегруватися з рештою суспільства.
Корінне населення в Індонезії має більше прав, ніж іноземці. Зміни в законодавстві, прийняті 2006 року, урівняли етнічних китайців у правах із корінними індонезійцями й юридично вони тепер є громадянами Індонезії, незалежно від того, асимілювалися вони чи ні. Проте положення закону не завжди застосовуються в реальному житті, в багатьох сферах все ще практикується дискримінація китайців на етнічній основі. На різних етапах історії Індонезії навіть мали акти насильства, спрямовані проти китайської етнічної меншини (так звані китайські погроми).
{{пишу}}
| |||