Ганецький Якуб: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Ганецький Якуб''' ('''Яків Станіславович Ганецький''', справжнє ім'я — '''Фюрстенберг Яків Станіславович''', псевдоніми у більшовицькій партії — ''Генрих'', ''Куба'', ''Микола'' і ''Машиніст'', {{ДН|15|3|1879}}, [[Варшава]] — {{ДС|26|11|1937}}, [[Москва]]) — діяч більшовицької партії, радянський державний діяч. Член [[КПРС|Комуністичної партії]] з 1896 року. Автор спогадів про [[Ленін|В. Леніна]]. Російський історик Д. Волкогонов назвав Ганецького одним з найдовіреніших людей Леніна, володарем всієї тайни фінансового зв'язку більшовиків з «купцем революції» [[Парвус Олександр Львович|О. Парвусом]].<ref name="А"> Д. А. Волкогонов. Вожди. — АСТ, 1998. — С. 232. {{Ref-ru}} </ref>
== Біографія ==
Народився у [[Варшава|Варшаві]] в буржуазній сім'ї. Навчався у Берлинському, Гейдельберзькому і Цюрихському університетах. Партійну діяльність почав у рядах [[Соціал-демократія Королівства Польського і Литви|Соціал-Демократії Королівства Польського і Литви]] (СДКПіЛ). Учасник 2-го (1903) і 4-го (1906) з'їздів [[РСДРП]]. В 1905 році був одним з керівників політичних виступів варшавських робітників. На V з'їзді РСДРП заочно обраний в ЦК РСДРП. Учасник Міжнародного соціалістичного конгресу в [[Базель|Базелі]] у 1912 році. Кілька разів був заарештований і відправлений на заслання. В 1914 році сприяв звільненню В. Леніна з австрійської тюрми. Під час [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] примкнув до ціммервальдської лівої. В 1917 році брав активну участь в організації повернення В. Леніна з еміграції. В 1917 році — член Закордонного бюро ЦК РСДРП(б). Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] — член колегії [[Наркомфін]]у, комісар і керуючий Народним банком. З 1920 року перебував на дипломатичній роботі і обіймав високі держержавні посади. У 1932—1935 роках керував Державним об'єднанням музики, естради і цирку. У 1935 році був призначений директором Музею Революції СРСР.
18 липня 1937 року був заарештований [[НКВС]] за підозрою у шпигунстві на користь Польщі й Німеччини і незабаром засуджений до розтрілу. Вирок приведено в дію у Москві 26 листопада 1937 року.<ref name="А" /> Члени його сім'ї також були репресовані.
== Сім'я ==
Дружина — Гіза Адольфівна Ганецька (1886—1937), заарештована через 2 дні після чоловіка, 20 липня 1937 року, розстріляна 10 грудня 1937 року.
Син — Станіслав Ганецький (1913—1938), заарештований у грудні 1937 року, розстріляний 14 червня 1938 року на полігоні «[[Розстрільний полігон «Комунарка»|Комунарка]]».
Донька — Хана Ганецька, провела у таборах загалом 18 років.
== Література ==
* Ганецький Якуб. // {{УРЕ}}
* Ганецкий Якуб. // {{БСЭ}}
== Виноски ==
| |||