Київський міський будинок учителя: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Artekimus (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{пам'ятка}}
{{об'єднати|Педагогічний музей|дата=березень 2016}}
[[Файл:Teacher's House, Kyiv.jpg|міні|250пкс|Київський міський будинок учителя]]
[[File:Київський міський будинок учителя на монеті України.png|міні|250пкс|alt=Київський міський будинок учителя на українській монеті.|thumb|Михайло Грушевський на тлі споруди Київського міського будинку учителя, монета України 200.000 карбованців, 1996 р.]]
 
'''Київський міський будинок учителя''' — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста [[Київ|Києва]], а також [[споруда]], що напередодні революції була відома як «[[Педагогічний музей]]», а пізніше як будинок [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]].
 
Рядок 7 ⟶ 9:
 
== Історія ==
[[5 жовтня]] [[1912]] року на [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]] було урочисто відкрито для освітянської громади Києва Педагогічний музей. Будівлю було споруджено за проєктом відомого київського архітектора [[Альошин Павло Федотович|Павла Альошина]]. Крім залів для експозиції в Педагогічному музеї були і фахова бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, виставка педагогічної літератури, велика аудиторія для проведення масових заходів за участю представників різних освітніх товариств. Тут діяли також літні курси вчителів, читалися лекції для викладачів та вихованців вчительського інституту і вчительської семінарії.
 
Саме у цьому освітянському домі у квітні — серпні [[1917]] року проходили І та ІІ [[Всеукраїнські вчительські з'їзди]]. А 7 листопада 1917 року в залі Педагогічного музею було урочисто відкрито Українську академію педагогічних наук (УАПН). У приміщенні музею працювало Бюро Всеукраїнської вчительської спілки, головою якого була [[Софія Русова]]. У цьому ж будинку працювала і новостворена [[Українська державна академія мистецтв]]. У стінах цього будинку перебувала [[Центральна Рада]] — перший національний уряд України. Саме тут приймалися доленосні Універсали, які проголошували суверенність нашої держави.
 
У [[1922]] року тут засновано Будинок працівників освіти.
 
У [[1934]] році був реорганізований у Київський міський будинок учителя, як державну культурно-просвітницьку установу, створену з метою забезпечення культурних і професійних потреб працівників освітніх закладів. Того ж 1934 року розпочато капітальний ремонт. Тому експлуатували як культурно-просвітницький заклад київського будинку вчителя з 1934 року споруду [[Київське дворянське зібрання|Київського дворянського зібрання]]. Ремонт закінчено було 1938 року, коли тут було розташовано Музей Леніна.
 
У [[1934]] році був реорганізований у Київський міський будинок учителя, як державну культурно-просвітницьку установу, створену з метою забезпечення культурних і професійних потреб працівників освітніх закладів. Того ж 1934 року розпочато капітальний ремонт. Тому експлуатували як культурно-просвітницький заклад київського будинку вчителя з 1934 року споруду [[Київське дворянське зібрання|Київського дворянського зібрання]]. Ремонт закінчено було 1938 року, коли тут було розташовано Музей Леніна.
У 1941 році перед відступом радянських військ з міста Будинок було заміновано. Німцям вдалося швидко знайти та знешкодити вибухівку. Під час окупації тут знаходився Музей найдавнішої історії. Археологічну колекцію з Лаври перемістив д-р Грімм з Галле.<ref>[http://zalizyaka.livejournal.com/331831.html Педагогический музей. Музей Ленина. Дом учителя]</ref> Після визволення Києва в 1943–1982&nbsp;рр. тут знов знаходився Музей Леніна, який 1982 року було переміщено в новий будинок на площі Ленінського Комсомолу. З 1982 року тут знов функціонує Будинок вчителя.
 
У 1941 році перед відступом радянських військ з міста Будинок було заміновано. Німцям вдалося швидко знайти та знешкодити вибухівку. Під час окупації тут знаходився Музей найдавнішої історії. Археологічну колекцію з Лаври перемістив д-рдоктор Грімм з Галле.<ref>[http://zalizyaka.livejournal.com/331831.html Педагогический музей. Музей Ленина. Дом учителя]</ref> Після визволення Києва в 1943–1982&nbsp;рр. тут знов знаходився Музей Леніна, який 1982 року було переміщено в новий будинок на площі Ленінського Комсомолу. З 1982 року тут знов функціонує Будинок вчителя.
В [[2002]] році [[Київська міська рада|Київською міською радою]] реорганізований у комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад «Київський міський будинок учителя».<ref>[http://kreschatic.kiev.ua/ua/3673/doc/10352.html Рішення Київської міської ради № 361/1795 від 14 березня 2002 року «Про реорганізацію державної культурно-просвітницької установи Київський міський будинок учителя у комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад „Київський міський будинок учителя“».]</ref>
 
В [[2002]] році [[Київська міська рада|Київською міською радою]] реорганізований у комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад «Київський міський будинок учителя».<ref>[http://kreschatic.kiev.ua/ua/3673/doc/10352.html Рішення Київської міської ради № 361/1795 від 14 березня 2002 року «Про реорганізацію державної культурно-просвітницької установи Київський міський будинок учителя у комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад „Київський міський будинок учителя“».]</ref>
'''Будинок учителя сьогодні'''
 
'''==Будинок учителя сьогодні'''==
Київський міський будинок учителя&nbsp;— це культурно-просвітницький осередок, який сприяє творчому зростанню освітян, які прагнуть вдосконалювати світ, множити у ньому добро і знання. Адже на сучасному етапі розвитку суспільства освіта ставить високі вимоги до особистості та професійної діяльності педагога, його знань, умінь, &nbsp;загальнолюдських якостей, тому що сьогодні необхідність вчительської творчості, самовдосконалення професійного і особистісного&nbsp;— не просто ідеологічна декларація, а вимога життя.