Полтавська область: відмінності між версіями

м
== Історія ==
{{main|Історія Полтавської області}}
Попереднім адміністративним утворенням на території була [[Полтавська губернія]], утворена [[27 лютого]] [[1802]] року, що складалась із 10, згодом 12, а з [[1803]] року — 15 повітів. До початку [[20 століття|XX ст. століття]] Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим [[поміщик|поміщицьким]] землеволодінням. [[3 червня]] [[1925]] Полтавська губернія ліквідована. Зі зміною влади та політичного устрою Полтавщина втратила [[Золотоніський повіт|Золотоніську]], [[Прилуцький повіт|Прилуцьку]], [[Переяславський повіт|Переяславську]], [[Роменський повіт|Роменську]] та [[Костянтиноградський повіт|Костянтиноградську]] землі.
{{double image|left|Полтавська область аверс.jpg|120|Полтавська область реверс.jpg|120|[[80 років Полтавській області (монета)|Ювілейна монета НБУ, присвячена Полтавській області]]}}
 
{{main|Адміністративний устрій Полтавської області#Історія}}
[[22 вересня]] [[1937]] року утворена Полтавська область у складі 45 районів та двох міст. У [[1937]] р.році на території Полтавської області діяло 224 промислові підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. На початок [[1938]] р.року в області нараховувалося 2 727 [[колгосп]]ів, за якими було закріплено 3238,7 тис. гатисяч гектарів орних земель.
 
Під час [[нацистська Німеччина|нацистської]] окупації у роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] (вересень-жовтень [[1941]] р.року — вересень-листопад [[1943]] р.року) територія Полтавської області входила до [[райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна»]], її було включено до [[генеральна округа Київ|генеральної округи Київ]], що складалася з 26 ґебітів. Полтавщина була поділена на 12 ґебітів.
 
Після вигнання з території Полтавщини нацистських окупантів вона і далі залишалася поділеною на 44 довоєнні сільські райони.
 
У 1957 р.році були ліквідовані [[Петрівсько-Роменський район|Петрівсько-Роменський]] та [[Покровсько-Багачанський район|Покровсько-Багачанський]] р-нирайони.
 
У 1962 р.році після укрупнення сільських районів залишилось 14 районів (таким чином скасовувались 20 районів).
У 1965 р.році деякі з них були відновлені до 19;
у 1966 р.році відновилось ще 6 районів.
 
Після численних змін меж на [[1 січня]] [[1968]] р.року область поділялася на 25 районів. У її межах було 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного), 18 селищ міського типу, 3 робітничі селища та 2 224 сільські населених пункти.
 
За [[Перепис населення УРСР 1989|Всесоюзним переписом 1989 р.року]] усього населення в області нараховувалося 1 753 030 чолосіб.
 
17 липня 2020 року були ліквідовані [[Пирятинський район|Пирятинський]], [[Гребінківський район|Гребінківський]], [[Оржицький район|Оржицький]], [[Хорольський район|Хорольський]], [[Чорнухинський район|Чорнухинський]], [[Лохвицький район|Лохвицький]], [[Гадяцький район|Гадяцький]], [[Котелевський район|Котелевський]], [[Шишацький район|Шишацький]], [[Семенівський район (Полтавська область)|Семенівський]], [[Глобинський район|Глобинський]], [[Козельщинський район|Козельщинський]], [[Новосанжарський район|Новосанжарський]], [[Машівський район|Машівський]], [[Кобеляцький район|Кобеляцький]], [[Диканський район|Диканський]], [[Решетилівський район|Решетилівський]], [[Великобагачанський район|Великобагачанський]], [[Чутівський район|Чутівський]], [[Зіньківський район|Зіньківський]] та [[Карлівський район|Карлівський]] райони. Їхня територія ввійшла до складу укрупнених [[Лубенський район|Лубенського]], [[Полтавський район|Полтавського]], [[Миргородський район|Миргородського]] та [[Кременчуцький район|Кременчуцького]] районів.
1798

редагувань