Новий ять: відмінності між версіями

'''НОВИЙ ЯТЬ''' - у [[давньокиївська писемно-літературна мова|давньокиївській писемно-літературній мові]] [[дифтонг]]ічний подовжений звук '''[ě]''', що в XII ст. після занепаду '''[ь]''' розвинувся з етимологічного довгого '''[ē]''' в нових закритих складах (''шЂсть, пЂчь''). На письмі позначався літерою Ђ (''див.'' [[Ять]]). Оскільки його звучання було відмінними від звучання давнього Ђ, то протягом XIII ст не фіксується заміна нового [[ять|ятя]] на '''и''', тоді як у випадку з давнім Ђ вона звичайна.