Вальс (танок): відмінності між версіями

Слово «вальс» походить із німецького ''walzen'' -— кружляти.

Вальс виник на рубежі двох століть -— 18-го і 19-го. Прародичами вальсу називають і австрійський народний танець лендлер, поширений в Австрії та Південній Німеччині (серед старих пісень цих країн знайдеться багато таких, які співалися в ритмі вальсу), і провансальський танець вольта (в перекладі означає швидкий поворот). Обидва ці танці -— парні і танцювались під музику в розмірі ¾, і якщо в лендлері кавалер, вивівши вподобану йому партнерку на круг, обертав її навколо себе, то в вольті спочатку переважали стрибки, а потім з'явилися і швидкі повороти і обертання. У Франції вольт заборонялося виконувати при дворі, а [[кардинал Рішельє]] убачав в нім підрив засад релігії і суспільства. (Це неважко собі уявити -— на початку XVII ст.століття, коли в моду входив чинний і галантний [[менует]], те, що кавалер бере руку пані, вважалося небаченим порушенням пристойності).

Але вольт, змішавшись з лендлером, завоював популярність у Німеччині, Чехії, Австрії , отримав новий характер — широкі, ковзаючі і плавні рухи, позбавився від стрибків і отримав нову назву — вальс (від німецького слова ''walzen''' — крутитись). Став ширшим, динамічнішим, і повернувся до Франції, завоювавши в ній велику популярність. Жодні високі укази й офіційна критика, жодні заборони і невизнання не змогли зупинити чарівне кружляння вальсу в бальних і концертних залах, на міських і сільських площах. Тисячі пісень звучать в ритмі вальсу, вальс звучить в опері, опереті, в кіно. Дуже багато композиторів пишуть концертні і симфонічні вальси, і вальс є одним з найпопулярніших танців, але під цією назвою ховається найрізноманітніші варіанти — [[віденський вальс]], [[французький вальс]], [[англійський вальс]].