Булгакова Варвара Опанасівна: відмінності між версіями

|місце_смерті = {{МС|Новосибірськ}}, [[РСФСР]], [[СРСР]]

|дата_смерті = 11.9.1956

|громадянство = {{Российская империя}}, {{Флагификация|СССР}}

|місце_народження = {{МР|Київ}}, [[Російска імперія]]

|дата_народження = {{СС2|4|ноября|1895|23|октября}}

'''Варвара Опанасівна Булгакова''' (в заміжжі '''Карум;''' {{OldStyleDate2|4|жовтня|1895|23|листопад}} -&nbsp;— [[11 вересня]] [[1956]] ) -&nbsp;— сестра письменника і драматурга [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Опанасовича Булгакова]] <ref name="BI">[http://www.bulgakov.ru/b/vabulgakova/ Булгаковская энциклопедия: Варвара Афанасьевна Булгакова]</ref> . [[Прототип персонажа]] ''Олена Турбіна-Тальберг'' у романі «<nowiki/>[[Біла гвардія (роман)|Біла гвардія]]<nowiki/>».

[[Файл:Varvara-Bukgakova-photoportret.png|міні|267x267пкс| В. &nbsp;А. &nbsp;Булгакова, фотопортрет, 1920-ті рр. ]]

Варвара Опанасівна Булгакова народилася в Києві {{OldStyleDate2|4|жовтня|1895|23|листопад}} року в родині [[Булгаков Опанас Іванович|Опанаса Івановича]] і Варвари Михайлівни Булгакових. Закінчила київську Катерининську жіночу гімназію, потім вступила в [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Київську консерваторію]] на відділення фортепіано в клас [[Нейгауз Густав Вільгельмович|Г.]] [[Нейгауз Густав Вільгельмович|В.]] [[Нейгауз Густав Вільгельмович|Нейгауза]] .

У травні 1917 року вийшла заміж за кадрового офіцера, учасника Першої світової війни і випускника [[Олександрівська військово-юридична академія|Олександрівської військово-юридичної академії]], капітана Леоніда Карума (1888-19681888—1968), уродженця [[Єлгава|Мітави]], з прибалтійських німців (в [[Біла гвардія (роман)|«Білій гвардії»]] і «" Днях Турбіних » -«&nbsp;— Тальберг).

Л. &nbsp;С. &nbsp;Карум у 1917 році закінчив Військово-юридичну академію в Петрограді, а на початку 1918 року успішно склав іспити на цивільного юриста в [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московському університеті]]. Карум служив у гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. &nbsp;П. &nbsp;Скоропадського]], потім &nbsp;— у білій Астраханської армії полковником, головою суду. З осені 1919 року Карум &nbsp;— в [[Добровольча армія|Добровольчої армії]], служить викладачем у стрілецькій школі у [[Феодосія|Феодосії]].

В квітні 1920 року, коли головнокомандувачем став [[Врангель Петро Миколайович|П. &nbsp;Н. &nbsp;Врангель]], Карум пішов з училища і став військовим представником при латвійському консулу в Криму, а також працював юристом у Феодосійському повітовому кооперативному союзі. Карум з дружиною залишився у Феодосії і при червоних знову став викладати в стрілецькій школі. У Феодосії 10 квітня 1921 року народилася донька Ірина. У [[1921|1921 році]] родина переїздить до [[Сімферополь|Сімферополя]], потім повертається в Київ.

Дочка Ірина згадувала: <blockquote>«Я„Я жила у віруючій родині. Мама, на відміну від своїх сестер, ходила в церкву, в нашому будинку в Києві бувало духовенство...духовенство… Мама жила з бабусею, Варварою Михайлівною, до останніх днів її життя...життя… В будинку панував християнський дух Булгакових»Булгакових“.</blockquote>Закінчивши додаткові курси бухгалтерів, Ст. А. Булгакова влаштовується діловодом, а потім старшим бухгалтером на [[Перший київський машинобудівний завод|київському заводі «Більшовик»„Більшовик“]], дає приватні уроки музики, веде музичну роботу в дитячому саду, викладає німецьку при заводі, займається на курсах іноземних мов, по закінченні яких отримує кваліфікацію перекладача і викладача з німецької мови. Чоловік Булгакової був воєнруком військової кафедри в [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київському інституті народного господарства]] і викладав у Вищій військовій школі імені С. &nbsp;С. &nbsp;Каменєва.

5 листопада 1929 року Карум був арештований як колишній білий офіцер і звинувачений в участі в змові. Через два місяці, 9 січня 1930 року, Карума відпустили &nbsp;— допомогло заступництво кількох більшовиків, яким Карум допомагав у 1920 році в кримському підпілля. Однак з училища та інституту його звільнили. В 1931 році він був знову заарештований і на цей раз відправлений на три роки у концтабір в [[Мінусінськ|Мінусинськ]], а після звільнення засланий в [[Новосибірськ]]. Варвара Опанасівна дізналася, де знаходиться чоловік, тільки в 1932 році, в 1934 році, коли Карума звільнили, вона продала квартиру в Києві і з дочкою переїхала до чоловікові в Новосибірськ. Там вона викладала німецьку мову в школі заводу гірничого обладнання. У 1937 році Карума знову оголосили «„<nowiki/>[[Ворог народу|ворогом народу]]<nowiki/>»“, і сім'я залишилася без засобів до існування. У 1938 році Варвара Опанасівна була реабілітована і змогла влаштуватися вчителем німецької мови в школу № &nbsp;42, паралельно вона заочно навчається в Новосибірському педагогічному інституті на німецькому відділенні факультету іноземних мов. Після закінчення інституту продовжує викладати німецьку мову в школі.

Померла Варвара Опанасівна Булгакова в Новосибірську в 1956 році в психіатричній лікарні №3№&nbsp;3 від наслідків сильного склерозу{{Прояснити}}. Похована на Заельцовском кладовищі Новосибірська.

* Перша дружина М. &nbsp;А. &nbsp;Булгакова [[Лаппа Тетяна Миколаївна|Т.]] [[Лаппа Тетяна Миколаївна|Н. Лаппа]] згадувала: <blockquote>"...»… Варя його (Л. &nbsp;С. &nbsp;Карума) любила. Вона потім Михайлу такого жахливого листа прислала: «Яке ти мав право так відгукуватися про мого чоловіка...чоловіка… Ти вперед на себе подивися. Ти мені не брат після цього...цього…»</blockquote>

* Друга дружина письменника Л. &nbsp;Е. &nbsp;Білозерська згадувала: <blockquote>«Відвідала нас і сестра Михайла Онасовича Варвара, зображена ним у романі „Біла гвардія“ (Олена), а звідти перекочувала в п'єсу „Дні Турбіних“. Це миловидна жінка з важкою нижньою щелепою. Трималася вона, як розгнівана принцеса: вона образилася за свого чоловіка, змальованого в негативному вигляді в романі під прізвищем Тальберг. Не сказавши зі мною і двох слів, вона поїхала. Михайло Панасович був збентежений».</blockquote> Ця сцена відбулася в 1925 році, і з тих пір контакти сестри з Булгаковим майже припинилися.

* Булгаков Михайло Опанасович. Листа. Життєпис у документах. &nbsp;— М.: Сучасник, 1989. &nbsp;— ISBN 5-270-00337-6

* ''Чудакова М. О.'' Життєпис Михайла Булгакова. &nbsp;— 2-е изд., дод. &nbsp;— М: Книга, 1988. &nbsp;— ISBN 5-212-00078-5

* ''Карум Л. С.'' Моє життя: розповідь без брехні. Ч. 1: Дитинство &nbsp;— Новосибірськ: Офсет, 2014. &nbsp;— ISBN 978-5-85957-107-9

[[Категорія:ПомерлиМихайло в НовосибірськуБулгаков]]