|матір =
|батько =
|місце_смерті = {{МС|Новосибірськ}}, [[РСФСР]], [[СРСР]]
|дата_смерті = 11.9.1956
|громадянство = {{Российская империя}}, {{Флагификация|СССР}}
|місце_народження = {{МР|Київ}}, [[Російска імперія]]
|дата_народження = {{СС2|4|ноября|1895|23|октября}}
|рід_діяльності =
|нагороди =
}}
'''Варвара Опанасівна Булгакова''' (в заміжжі '''Карум;''' {{OldStyleDate2|4|жовтня|1895|23|листопад}} - — [[11 вересня]] [[1956]] ) - — сестра письменника і драматурга [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Опанасовича Булгакова]] <ref name="BI">[http://www.bulgakov.ru/b/vabulgakova/ Булгаковская энциклопедия: Варвара Афанасьевна Булгакова]</ref> . [[Прототип персонажа]] ''Олена Турбіна-Тальберг'' у романі «<nowiki/>[[Біла гвардія (роман)|Біла гвардія]]<nowiki/>».
[[Файл:Varvara-Bukgakova-photoportret.png|міні|267x267пкс| В. А. Булгакова, фотопортрет, 1920-ті рр. ]]
Варвара Опанасівна Булгакова народилася в Києві {{OldStyleDate2|4|жовтня|1895|23|листопад}} року в родині [[Булгаков Опанас Іванович|Опанаса Івановича]] і Варвари Михайлівни Булгакових. Закінчила київську Катерининську жіночу гімназію, потім вступила в [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Київську консерваторію]] на відділення фортепіано в клас [[Нейгауз Густав Вільгельмович|Г.]] [[Нейгауз Густав Вільгельмович|В.]] [[Нейгауз Густав Вільгельмович|Нейгауза]] .
У травні 1917 року вийшла заміж за кадрового офіцера, учасника Першої світової війни і випускника [[Олександрівська військово-юридична академія|Олександрівської військово-юридичної академії]], капітана Леоніда Карума (1888-19681888—1968), уродженця [[Єлгава|Мітави]], з прибалтійських німців (в [[Біла гвардія (роман)|«Білій гвардії»]] і «" Днях Турбіних » -« — Тальберг).
Закінчивши три курси консерваторії, Булгакова змушена перервати навчання у 1917 році у зв'язку з переїздом до Петрограда, а потім до Москви влідом за чоловіком. У Москві вступила на німецьке відділення заочних Московських вищих курсів іноземних мов.
Л. С. Карум у 1917 році закінчив Військово-юридичну академію в Петрограді, а на початку 1918 року успішно склав іспити на цивільного юриста в [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московському університеті]]. Карум служив у гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. П. Скоропадського]], потім — у білій Астраханської армії полковником, головою суду. З осені 1919 року Карум — в [[Добровольча армія|Добровольчої армії]], служить викладачем у стрілецькій школі у [[Феодосія|Феодосії]].
У травні 1918 року Булгакова повернулася в Київ.
[[Файл:Varvara-&-Leonid-Karum2.png|ліворуч|міні|262x262пкс|Варвара і Леонід Карум, весільна фотографія, травень 1917-го р.]]
В квітні 1920 року, коли головнокомандувачем став [[Врангель Петро Миколайович|П. Н. Врангель]], Карум пішов з училища і став військовим представником при латвійському консулу в Криму, а також працював юристом у Феодосійському повітовому кооперативному союзі. Карум з дружиною залишився у Феодосії і при червоних знову став викладати в стрілецькій школі. У Феодосії 10 квітня 1921 року народилася донька Ірина. У [[1921|1921 році]] родина переїздить до [[Сімферополь|Сімферополя]], потім повертається в Київ.
Дочка Ірина згадувала: <blockquote>«Я„Я жила у віруючій родині. Мама, на відміну від своїх сестер, ходила в церкву, в нашому будинку в Києві бувало духовенство...духовенство… Мама жила з бабусею, Варварою Михайлівною, до останніх днів її життя...життя… В будинку панував християнський дух Булгакових»Булгакових“.</blockquote>Закінчивши додаткові курси бухгалтерів, Ст. А. Булгакова влаштовується діловодом, а потім старшим бухгалтером на [[Перший київський машинобудівний завод|київському заводі «Більшовик»„Більшовик“]], дає приватні уроки музики, веде музичну роботу в дитячому саду, викладає німецьку при заводі, займається на курсах іноземних мов, по закінченні яких отримує кваліфікацію перекладача і викладача з німецької мови. Чоловік Булгакової був воєнруком військової кафедри в [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київському інституті народного господарства]] і викладав у Вищій військовій школі імені С. С. Каменєва.
5 листопада 1929 року Карум був арештований як колишній білий офіцер і звинувачений в участі в змові. Через два місяці, 9 січня 1930 року, Карума відпустили — допомогло заступництво кількох більшовиків, яким Карум допомагав у 1920 році в кримському підпілля. Однак з училища та інституту його звільнили. В 1931 році він був знову заарештований і на цей раз відправлений на три роки у концтабір в [[Мінусінськ|Мінусинськ]], а після звільнення засланий в [[Новосибірськ]]. Варвара Опанасівна дізналася, де знаходиться чоловік, тільки в 1932 році, в 1934 році, коли Карума звільнили, вона продала квартиру в Києві і з дочкою переїхала до чоловікові в Новосибірськ. Там вона викладала німецьку мову в школі заводу гірничого обладнання. У 1937 році Карума знову оголосили «„<nowiki/>[[Ворог народу|ворогом народу]]<nowiki/>»“, і сім'я залишилася без засобів до існування. У 1938 році Варвара Опанасівна була реабілітована і змогла влаштуватися вчителем німецької мови в школу № 42, паралельно вона заочно навчається в Новосибірському педагогічному інституті на німецькому відділенні факультету іноземних мов. Після закінчення інституту продовжує викладати німецьку мову в школі.
Померла Варвара Опанасівна Булгакова в Новосибірську в 1956 році в психіатричній лікарні №3№ 3 від наслідків сильного склерозу{{Прояснити}}. Похована на Заельцовском кладовищі Новосибірська.
== Спогади родичів ==
* Перша дружина М. А. Булгакова [[Лаппа Тетяна Миколаївна|Т.]] [[Лаппа Тетяна Миколаївна|Н. Лаппа]] згадувала: <blockquote>"...»… Варя його (Л. С. Карума) любила. Вона потім Михайлу такого жахливого листа прислала: «Яке ти мав право так відгукуватися про мого чоловіка...чоловіка… Ти вперед на себе подивися. Ти мені не брат після цього...цього…»</blockquote>
* Друга дружина письменника Л. Е. Білозерська згадувала: <blockquote>«Відвідала нас і сестра Михайла Онасовича Варвара, зображена ним у романі „Біла гвардія“ (Олена), а звідти перекочувала в п'єсу „Дні Турбіних“. Це миловидна жінка з важкою нижньою щелепою. Трималася вона, як розгнівана принцеса: вона образилася за свого чоловіка, змальованого в негативному вигляді в романі під прізвищем Тальберг. Не сказавши зі мною і двох слів, вона поїхала. Михайло Панасович був збентежений».</blockquote> Ця сцена відбулася в 1925 році, і з тих пір контакти сестри з Булгаковим майже припинилися.
== Примітки ==
== Література ==
* Булгаков Михайло Опанасович. Листа. Життєпис у документах. — М.: Сучасник, 1989. — ISBN 5-270-00337-6
* ''Чудакова М. О.'' Життєпис Михайла Булгакова. — 2-е изд., дод. — М: Книга, 1988. — ISBN 5-212-00078-5
* ''Карум Л. С.'' Моє життя: розповідь без брехні. Ч. 1: Дитинство — Новосибірськ: Офсет, 2014. — ISBN 978-5-85957-107-9
== Посилання ==
[[Категорія:Прототипи літературних персонажів]]
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]]
[[Категорія:ПомерлиМихайло в НовосибірськуБулгаков]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 1956]]
[[Категорія:Померли 11 вересня]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з ручною вікіфікацією дат у картці]]
|