Пашківці (Старокостянтинівський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: {{Село | назва = Пашківці | область = Хмельницька область | район = [[Старокост... |
Nikitos (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 35:
'''Пашківці''' — [[село]] в Україні, [[Старокостянтинівський район|Старокостянтинівському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 1323 осіб. Орган місцевого самоврядування— Пашковецька сільська рада.
<div style='text-align: center;'>
== '''<span style='color: ColorName'>Історія села</span>''' ==
</div>
В перших письмових згадках ( 1689 році ) про село сказано: Стоїть село Пашківці коло річки Ікопоть загачену тут в став, впадаючу в місті Старокостянтинові в річку Случ. З північної сторони протікає річка Дрипа, яка впадає за селом в річку Ікопоть. З цих річок жителі села напувають тільки худобу, для свого користосування беруть воду з 20 джерел. Село Пашківці розміщене на рівні безкраїй місцевості, по дорозі від села Чернятин в місто Старокостянтинів. В центрі села знаходиться велика площа (вигін) насаджена липами колишнім місцевим Войцехом Івановським. В кінці села є водяний млин, а також є кам’яні руїни винокурного заводу, який згорів в 1781 році. На протилежні стороні річки Ікопоть є військова кам’яна кухня , яка була власністю місцевого селянського громадства. Село це в xv1 століті входило до склад у багаточисельних володінь князів Острозьких. В 1653 р. село Пашківці належали князю Костянтину Острозькому воєводі Київському і входило в склад Костянтинівської воласті. В це час воно разом з містом Старокостянтиновим і багатьма іншими селами до нього прилягаючих, було зруйноване і спалене татарами, як це видно із донесень в Луцький суд, Волинського воєводства, Кринітова Щуки, Станіслава Яновського від 7 листопада 1601року. В володінні князя Острозького села Пашківці було до 1620 року. В 1620 році село перейшло у Володіння дочки Єфросинії, яка в 1628 році вийшла заміж за князя Олександра Янушевича Заславського і її володіння перейшли сину Олександру Заславському, а в 1675 році, остаточно згас рід князів Заславських. Князь Сангушко, в зв’язку з тим, що в нього не було дітей в 1753 році 7 листопада в Кальбушові він здійснив перевідний акт і все володіння передав своїм родичам і братам. На основі цього акту с. Пашківці разом із 35 іншими селами перейшло у володіння Олександру Казамірову Чорторийському і було до 1782 році. У 1778 році князь Чорторийський передав частину міста разом із іншими селами своїй сестрі Ізабеллі Чорторийській, жінці князя Любомирського. В 1779 році князь Любомирський видав ерекцію на земельний поділ і від нього володіння до 1780 року перейшли до дворянина Войцеха Івановського який одержав село в спадщину за жінкою. У 1890 році на Київському контрактному ярмарку Висадовський продав це село громадянину Київському інженеру Миколі Семеновичу Лечавському, який володів до 1900 року. Наприкінці Х1Х ст. в селі було добудовано велику кам’яну церкву. Церковна бібліотека складається з 16 книг історичного, « ідейно назідательного содержанія» з них 12 книг про життя святих, «читанням яких просвічувалися грамотні прихожани». В церковному архіві зберігались метричні і шлюбні документи з 1863 року, прибутково – розхідні книги з 1830 року, клерові відомості, перепис церкового люйна з 1884 року. Церкві належала одна десятина орної землі і церковній сімї одна десятина .(228 сот належало одній сімї), трьом сім’ям належало сім десятин 2016 сот сінокісної в дубовому лісі, всього було тридцять дві десятині 1624 сот. Попові дозволялось молоти муку в сільському млині безкоштовно. На цю землю і угіддя була видана ерекція від 12.02.1777р. ще князем Любомирським. Плата попові була 30 крб. писальщикові 50 крб. Для попа був будинок дерев’яний з шести кімнат, покритий соломою, побудований в 1874 році, а також була прихожа , 2 клуні, 2 хліви, 1 погреб. Для писальщика в 1868 році був побудований будинок із трьох кімнат і клуня. Приходське кладовище знаходиться в 197 сот від церкви за селом по дорозі, яка йде в Чернятин, займає площу 314 квадратної десятини, воно оточене земляним ровом. На ньому похоронені два місцеві попи. В1892 році посередині кладовища на підмурові поставлена статуя Анни (рештки її не збереглись) . Церковно – приходська школа існувала з 1885 року. Вона була розміщена в громадянському будинку і утримувалася на кошти прихожан з часу її відкриття при зовсім малій оплаті – 140 крб. в рік. Першим вчителем в ній був солдат Ілля Гудим, потім запасний унтер – офіцер Йосип Попик, потім жінка попа Марія Тимофіївна Война, далі місцевий помічник Ілля Лукашевич , пізніше вдова Катерина Сигналевич, пізніше дочка чиновника Єлизавета Макієнко, яка закінчила Старокостянтинівське двокласне училище, законовчителем був священик. Н а початку 1916 року село Пашківці налічувало 60 – 70 дворів. Всю землю, яку обробляли селяни, орендував пан Солодкий. Його садиба розміщалася на території нинішнього господарства, бригади. В садибі пана був невеликий корівник, конюшня ,склад, велика кухня, жилий дерев’яний будинок під залізною покрівлею. У своєму господарстві пан мав 20 пар коней, 60 голів корів, 90 свиней, 200 штук овець, кілька десятків молодняка великої рогатої худоби. Пан мав свою молотарку. В його користуванні було 1500 гектарів землі. Керівництво господарством здійснювали економи Лепінський і Соколовський. На 1917 рік в селі нараховувалося 88 дворів переважно дерев’яних, 4 криниці, з яких жителі села користувалися водою для харчування, а для напування худоби брали воду у річках. Всі питання громадського порядку на селі вирішували староста Микита Кучерук, у нього був сотський і касир. Вони збирали гроші у селян за користування землею. Звістка про перемогу Великої Жовтневої дійшла в сель, а тому на весні 192 селян почали розбирати землю. В цьому ж році був організований комітет незалежності селян, до якої були об’єднані бідняки і середняки. В 1920 році була створена сільська Рада, головою був Федір Кононович Нич. У селі було створено лікнеп. 1924 році в місті Старокостянтинові створили район. У 1929 році в селі розпочалася колективізація. Колгосп носив ім’я Петровського.
Підготував і опублікував Драчук Нікіта.
== Інтернет-посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/19714 Погода в селі Пашківці]
| |||