'''І́род I Вели́кий''' ({{lang-he|הוֹרְדוֹס|Горедос}}; {{lang-el|Ἡρῴδης|romaniz=Hērōdēs}}; {{lang-la|Herodus|Геродус}}; українською — ''Ірод'' від традиційної [[середньогрецька мова|середньогрецької вимови]]) (* бл. [[73 до н. е.|73]]-[[74 до н. е.|74 рр. до н. е.]] — † [[4 до н. е.|4р. до н.е]],[[Єрихон]]<ref>Peter Richardson, ''Herod: King of the Jews and friend of the Romans'', (Continuum International Publishing Group, 1999) pp. xv-xx; Jerry Knoblet, ''Herod the Great'' (University Press of America, 2005), с. 179.; Samuel Rocca, Herod's Judaea: a Mediterranean state in the classical world (Mohr Siebeck, 2008) с.159.; Fergus Millar, Emil Schürer, Geza Vermes, ''The History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ'' (Continuum International Publishing Group, 1973) с. 327.; N. T. Wright, ''The New Testament and the People of God'' (SPCK, 1992), с. 172.</ref>; за іншими даними, 1 до н. е.<ref>The Journal of Theological Studies, V. XVII, No 2, 1966</ref>) — цар [[Юдея (римська провінція)|Юдеї]] та [[Клієнтела|клієнт]] [[Римська імперія|Римської імперії]], [[ідумея]]нин, син [[Антипатр Ідуменянин|Антипатра]], римського [[прокуратор]]а [[Юдея (римська провінція)|Юдеї]]. Цар [[Юдея|Юдеї]] ([[40 до н. е.]] — 4 до н. е.). Засновник ідумейської династії [[Іродіади|Іродіадів]]. Його описували, як «божевільного, який убив свою сім'ю і безліч [[Рабин|рабинів]]<nowiki/>», «злого генія юдейської нації», «готового на будь-який злочин на догоду своїм необмеженим примхам» і «найбільшого будівельника в єврейській історії». Його ім'я стало означенням злої та жорстокої людини.
