Карл III Малий: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
|||
Рядок 66:
'''Карл III Малий''' (''Carlo III di Napoli'', [[1345]] — [[24 лютого]] [[1386]]) — [[король]] [[Неаполітанське королівство|Неаполя]] у [[1382]]—[[1386]] роках, король Угорщини у [[1385]]—[[1386]] роках (як '''Карой II'''), Король Галичини і Володимерії (титулярний) з французької королівської династії [[Анжуйська династія Капетингів|Анжу]].
== Біографія ==▼
=== Молоді роки ===▼
Походив з династії [[Анжуйська династія Капетингів|Анжу-Капетингів]]. Син Людовика, графа Гравіни, та Маргарет Сансаверіно де Карільян. Народився у 1345 році. З 1356 року Карл жив при угорському дворі, де завоював довіру і симпатію троюрідного брата [[Людовик Угорський|Людовика]], короля Угорщини.▼
У 1360 році батько Карла повстав проти неаполітанської королеви [[Джованна I|Джованни I]] та її чоловіка Людовика Тарентського, але зазнав поразки. У 1362 році його батько помер у в'язниці. Людовик Угорський вирішив одружити Карла з Маргаритою Дураццо. Папа римський Урбан VI 1369 року схвалив шлюб, який, незважаючи на спротив неаполітанської королеви Джованни I, відбувся 1370 року. 1371-го король Угорщини дарував Карлу титул герцога Хорватії, Славонії та [[Далмація|Далмації]], завдяки чому той здобув численних прихильників серед тамтешньої знаті.▼
Під час Великої церковної схизми Джованна I підтримала антипапу Климента VII. У 1381 році папа римський [[Урбан VI]] відлучив Джованну I від церкви і як ленний володар Неаполя оголосив її позбавлений влади. Карл зібрав хорватське військо і рушив на Неаполь. Він розбив військо неаполітанського короля-консорт Оттона Брауншвайзького при Сан-Джермано і взяв в облогу королеву в Кастель-дель-Ово. Врешті він взяв фортецю і захопив королеву в полон. Дізнавшись, що названий син і спадкоємець Джованни I — Людовик Анжуйський виступив на Неаполь зі своєю армією, 23 травня 1382 року Карл наказав найманцям задушити полонянку, а себе оголосив королем Неаполя.▼
=== Король Неаполю ===▼
Становище Карла III попервах було вкрай складним: Людовик Анжуйський рушив на Неаполь на чолі 40-тисячного війська, в той час як король зміг виставити лише 14 тисяч вояків. Проте до битви справа не дійшла. У Людовика Анжуйського скінчилися гроші, військо його розбіглося, а сам він помер 20 вересня 1384 року, не діставшись до Неаполя.▼
Тим часом у Карла III зіпсувалися стосунки з папою римським Урбаном VI, який запідозрив неаполітанського короля в зраді. Понтифік відлучив короля Неаполя і його дружину від церкви і наклав інтердикт на Неаполітанське королівство. Карл III відправив [[кондотьєр]]а Альберіко да Барбіано воювати з папою римським біля Ночери, а сам рушив до Угорщини, де помер його троюрідний брат король Людовик, заповівши угорський трон [[Марія I (королева Угорщини)|доньці Марії]]. Частина знаті, насамперед хорватські барони, виступили проти успадкування престолу жінкою і запросили на трон Карла III.▼
=== Король Угорщини ===▼
Проти амбіцій на угорський трон Карла III виступали нечисленні прихильники Марії і її нареченого [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурзького]]. Крім того, королева-мати [[Єлизавета Боснійська]] і палатин Угорщини [[Міклош Гараї]] хотіли бачити королем французького принца Людовика Орлеанського.▼
За підтримки хорватських баронів Карл III домігся, щоб [[Марія I (королева Угорщини)|Марія]] зреклася трону, а сам коронувався королем Угорщини 31 грудня 1385 року як Карл II. Проте варто хорватам виїхати, як становище короля Карла різко похитнулося. Королева-мати запросила короля в свій замок, де його смертельно поранили ножем 7 лютого 1386 року, проте Карл зумів втекти, втім 24 лютого помер від ран у [[Вишеград (Угорщина)|Вишеграді]].▼
== Родина ==▼
Дружина — Маргарет, донька Карла, герцога Дураццо.▼
Діти:▼
* [[Владислав (король Неаполю)|Владислав I]] (1377—1414), король Неаполю у 1386—1414 роках▼
* [[Джованна II|Джованна]] (1373—1435), королева Неаполю у 1414—1435 роках▼
* Марія (1369—1371)▼
== Титул ==
Рядок 136 ⟶ 162:
|31= невідома жінка
}}
▲== Біографія ==
▲=== Молоді роки ===
▲Походив з династії [[Анжуйська династія Капетингів|Анжу-Капетингів]]. Син Людовика, графа Гравіни, та Маргарет Сансаверіно де Карільян. Народився у 1345 році. З 1356 року Карл жив при угорському дворі, де завоював довіру і симпатію троюрідного брата [[Людовик Угорський|Людовика]], короля Угорщини.
▲У 1360 році батько Карла повстав проти неаполітанської королеви [[Джованна I|Джованни I]] та її чоловіка Людовика Тарентського, але зазнав поразки. У 1362 році його батько помер у в'язниці. Людовик Угорський вирішив одружити Карла з Маргаритою Дураццо. Папа римський Урбан VI 1369 року схвалив шлюб, який, незважаючи на спротив неаполітанської королеви Джованни I, відбувся 1370 року. 1371-го король Угорщини дарував Карлу титул герцога Хорватії, Славонії та [[Далмація|Далмації]], завдяки чому той здобув численних прихильників серед тамтешньої знаті.
▲Під час Великої церковної схизми Джованна I підтримала антипапу Климента VII. У 1381 році папа римський [[Урбан VI]] відлучив Джованну I від церкви і як ленний володар Неаполя оголосив її позбавлений влади. Карл зібрав хорватське військо і рушив на Неаполь. Він розбив військо неаполітанського короля-консорт Оттона Брауншвайзького при Сан-Джермано і взяв в облогу королеву в Кастель-дель-Ово. Врешті він взяв фортецю і захопив королеву в полон. Дізнавшись, що названий син і спадкоємець Джованни I — Людовик Анжуйський виступив на Неаполь зі своєю армією, 23 травня 1382 року Карл наказав найманцям задушити полонянку, а себе оголосив королем Неаполя.
▲=== Король Неаполю ===
▲Становище Карла III попервах було вкрай складним: Людовик Анжуйський рушив на Неаполь на чолі 40-тисячного війська, в той час як король зміг виставити лише 14 тисяч вояків. Проте до битви справа не дійшла. У Людовика Анжуйського скінчилися гроші, військо його розбіглося, а сам він помер 20 вересня 1384 року, не діставшись до Неаполя.
▲Тим часом у Карла III зіпсувалися стосунки з папою римським Урбаном VI, який запідозрив неаполітанського короля в зраді. Понтифік відлучив короля Неаполя і його дружину від церкви і наклав інтердикт на Неаполітанське королівство. Карл III відправив [[кондотьєр]]а Альберіко да Барбіано воювати з папою римським біля Ночери, а сам рушив до Угорщини, де помер його троюрідний брат король Людовик, заповівши угорський трон [[Марія I (королева Угорщини)|доньці Марії]]. Частина знаті, насамперед хорватські барони, виступили проти успадкування престолу жінкою і запросили на трон Карла III.
▲=== Король Угорщини ===
▲Проти амбіцій на угорський трон Карла III виступали нечисленні прихильники Марії і її нареченого [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурзького]]. Крім того, королева-мати [[Єлизавета Боснійська]] і палатин Угорщини [[Міклош Гараї]] хотіли бачити королем французького принца Людовика Орлеанського.
▲За підтримки хорватських баронів Карл III домігся, щоб [[Марія I (королева Угорщини)|Марія]] зреклася трону, а сам коронувався королем Угорщини 31 грудня 1385 року як Карл II. Проте варто хорватам виїхати, як становище короля Карла різко похитнулося. Королева-мати запросила короля в свій замок, де його смертельно поранили ножем 7 лютого 1386 року, проте Карл зумів втекти, втім 24 лютого помер від ран у [[Вишеград (Угорщина)|Вишеграді]].
▲== Родина ==
▲Дружина — Маргарет, донька Карла, герцога Дураццо.
▲Діти:
▲* [[Владислав (король Неаполю)|Владислав I]] (1377—1414), король Неаполю у 1386—1414 роках
▲* [[Джованна II|Джованна]] (1373—1435), королева Неаполю у 1414—1435 роках
▲* Марія (1369—1371)
== Примітки ==
| |||