Камера-обскура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Taanfegr (обговорення | внесок)
Рядок 23:
 
== Історія ==
[[7 січня]] [[1839]] р. у Парижі Луї-Жак Дагер продемонстрував свій винахід щодо отримання зображення з використанням камери-обскури, хоча вже в [[4 століття до н. е.|V столітті до н. е.]] [[китай]]ський філософ Мі Ті описав виникнення зображення на стіні затемненої кімнати. Згадував про таку камеру і [[Аристотель]] у своїй праці "Problemata" (близько [[350 до н. е.|350 року до н.е.]]). У [[XIV ст.]] китайський науковець [[Чжао Юцінь]] провів значні досліди з камерою-обскура, вперше описавши багато явищ, з нею пов'язаних.
 
Перший точний і повний опис камери-обскури знайдений в одній з неопублікованих праць [[Леонардо да Вінчі]]. Вентурі (Venturi) у своїй праці "Про фізико-математичні праці Леонардо да Вінчі" (видана в [[1797]] році в Парижі) приводить відповідні виписки з твору Леонардо.
 
Перше математичне обґрунтування принципу дії камери-обскури надав видатний мессинський математик Мавролікус ([[:en:Francesco Maurolico|Maurolycus]]) у своїй праці "Photismi de Lumine et Umbra ad Prespectivam et radiorum incedentiam facientia" (закінчена в [[1521]] році, а надрукована лише в [[1611]]). У даній праці камера-обскура розглянута з математичної точки зору і приведені теореми, які стосуються питання проходження світла через малі отвори, що свідчить про чітке розуміння автором принципів побудови зображення.
 
В [[1540]] році в Німеччині Рейнгольд(Reinhold) і його учні використали камеру-обскуру для спостереження за сонячним затемненням.
Допомагала камера і багатьом художникам, так [[Ян Вермер]] з її допомогою досягав в міських пейзажах майже фотографічної достовірності. Це було в [[17століття17 століття|XVII столітті]], задовго до винаходу фотоапарата. Ймовірно, першим застосував камеру для зарисовок пейзажів [[Леонардо да Вінчі]]. Широко серед художників камера-обскура стала використовуватися в [[18 століття|XVIII столітті]]. А до цього, ще в середньовіччя, феодали будували в своїх замках темні кімнати з отворами які виходили на вулицю, що би спостерігати, що відбувається за стінами, не встаючи з ложа. Правда, догори ногами.
 
Камера-обскура дозволяє спостерігати сонячні плями. Ще в середні століття споруджувалися готичні собори, в яких майже щодня можна було спостерігати поверхню сонця. А [[18 травня]] [[1607]] року [[Йоганнес Кеплер]] помилково прийняв зображення маленької темної плямочки на сонячному диску в камері — обскурі за Меркурій.
 
Перший детальний опис '''камери-обскури з лінзою''' приведений у творі венеціанця Барбато ([[:it:Daniele Barbaro|Barbato]]) "La Prattica della Prospettiva", який був виданий в Неаполі в [[1568]] році. В книзі про математичні і фізичні спостереження, яка була видана в Турині в [[1585]] році, інший венеціанець Бенедетті ([[:en:Giambattista Benedetti|Benedetti]]) знову привів опис камери-обскури з лінзою.
 
[[Лінза]], яку застосовували Барбато і Бенедетті була плоско-випуклою. [[Йоганн Кеплер]], який досконально вивчив дію камери-обскури як з теоретичної, так і практичної сторони, був першим хто зрозумів переваги складної оптичної системи(яка складалася з ввігнутої і випуклої лінз) над плоско-випуклою.У своїй праці "Dioptrice", яка була видана в [[1611]] році, приводить принципи рефракції, побудови зображень і розглядає властивості різних типів лінз і їх комбінацій. Кеплер в цій праці також привів теоретичне обґрунтування принципу дії камери-обскури з оптичної точки зору. Але на жаль ця частина його праці не отримала гідного визнання.
 
== Застосування ==