Бєлгород: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 31124334 користувача VEPS1978 (обговорення) Див. ВП:КОНС, ВП:ВР Мітка: Скасування |
Скасування редагування № 31124358 користувача Лобачев Владимир (обговорення) Мітки: Скасування Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 1:
{{Місто Росії
| назва укр. =
| назва ін. = Белгород
| прапор = Flag of Belgorod.svg
| опис прапора = Прапор
| герб = Coat of Arms of Belgorod.svg
| опис герба = Герб
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| карта розташування1 = Росія
| суб'єкт РФ = [[
| район =
| код ЗКАТУ = 14401
| засноване = 1596
Рядок 27:
| висота = 130
| водойма = річка [[Сіверський Донець]]
| станція = ''[[
| відстань =
| залізниця о =
Рядок 47:
}}
{{Redirect|Білгород}}
'''
|автор = [[Макарчук Степан Арсентійович|Макарчук С. А.]]
|заголовок = Етнічна історія України
Рядок 57:
|сторінки =
|isbn = 978-966-346-409-1
}}</ref>; {{Lang-ru|Белгород}}) — [[місто]] обласного підпорядкування в [[Росія|Російській Федерації]], адміністративний центр [[
Кількість населення міста з кожним роком помітно зростає через приток жителів із півночі.
== Походження назви міста ==
Рядок 67:
== Історія ==
Місто засноване у [[XVI]] столітті<ref>«В лето 7101 году (1593 г.):… царь Федор Иванович виде от Крымских людей своему государству войны многие и помысля поставити по сакмам Татарским городы и посла воевод своих со многими ратными людми. Они же, шедше, поставиша на степи городы: Белгород, Оскол, Валуйку и иные городы». Новый летописец. — ПСРЛ, М., 1965, т. 14, с. 44, 45.{{ref-ru}}</ref> як [[фортеця]] на історичній території [[Слобідська Україна|Слобідської України]]. В тогочасній українській літературі назва міста вимовлялося як '''Білгород'''<ref>[[Літопис Самовидця]]. — К. : Наукова думка, 1971. — С. 78.</ref><ref>Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ / Подъ редакціей проф. Ө. К. Волкова, проф. М. С. Грушевскаго, проф. М. М. Ковалевскаго, акад. Ө. Е. Корша, проф. А. Е. Крымскаго, проф. М. И. Туганъ-Барановскаго и акад. А. А. Шахматова. — С.-Петербургъ : Книгоиздательство «Жизнь и Знаніе». Типографія т-ва «Общественная польза», Б. Подъяческая, 39. — 1914. — Т. II. — С. 379.</ref>, а писалася як '''Бѣлгородъ'''. Із посиланням на літописи в описі міських поселень [[Російська імперія|Російської імперії]] вказано, що воєводи князі Михайло Ноздреватий та Андрій Волконський, за вказівкою царя [[Федір Іоанович|Федора Іоановича]], 1593 року поставили [[Град (укріплення)|города]]
При поділі Російської імперії на вісім губерній місто серед інших 56-и, [[29 грудня|18 (29) грудня]] [[1708]] року було приписане до [[Київська губернія|Київської губернії]]<ref>Городскія поселенія въ Россійской Имперіи. Том третій. — С.-Петербург : Въ типографіи К. Вульфа, 1863. — 684 с.</ref> і стало центром її [[
{{text|Чѣмъ ближе подъѣзжалъ я къ Белгороду, тѣмъ рѣзче сказывалась разница въ небѣ и солнцѣ, во всей природѣ сѣвера и юга. Здѣсь вы покидаете Великороссію, вступаете, если не въ Малороссію, то въ область съ нею родственную и по природѣ и по населеію.<ref>[[Краснов Андрій Миколайович|Краснов А.]] Первое знакомство съ Малороссіей.— У кн.: Европейская Россія. Иллюстрированный географическій сборникъ, составленный преподавателями географіи А. Кпуберомъ, С. Григорьевымъ, А. Барковым и С. Чефрановым. Издание II, исправленное и дополненное, Т-ва И. Н. Кушнерев и К°.— Москва, 1906.— С. 368</ref>
}}
У [[XIX століття|XIX столітті]] основою промисловості в місті був видобуток [[крейда|крейди]], вовномийні та переробка [[віск|воску]].
Радянську владу в місті встановлено [[8 листопада|26 жовтня (8 листопада)]] [[1917]] року. З 10 квітня 1918 до 20 грудня 1918 був у складі [[Українська Держава|Української Держави]]<ref name=haidamaka>[http://www.haidamaka.org.ua/page_sxslobborsxslob.html Ігор Роздобудько. Східна Слобожанщина в боротьбі за незалежну Україну. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.]</ref>. До Гетьманського перевороту адміністративно належав до [[Донеччина (УНР)|Донеччини]] з центром у місті [[Слов'янськ]]. З 24 грудня 1918 до 7 січня 1919 Білгород було містом засідання тимчасового робітничо-селянського уряду України<ref name=haidamaka/>. Взимку 1919 між урядами України і Росії розгорівся конфлікт через невизначеність кордонів та в 1917—1919 роках під час [[Радянсько-українська війна|російсько-української війни]] Білгород як залізничний вузол відігравав стратегічне значення.<ref name="ЕУ"/><ref name=ukraine_1919>Геннадій Єфіменко. ''[http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/03/10/141801/ Про кордон між радянською Україною і більшовицькою Росією. 1919 рік]''. Історична правда. 10.03.2014</ref> Тільки 7 лютого 1919 офіційний Харків визнав територію Білгородського повіту частиною Курської губернії.<ref name=ukraine_1919/> [[14 травня]] [[1928]] року ліквідовано [[
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в околицях йшли кровопролитні бої. На честь звільнення міста і [[Орел (місто)|Орла]] від нацистів [[5 серпня]] [[1943]] року був даний салют у [[Москва|Москві]] — з того часу називають [[Місто першого салюту|містом першого салюту]], а [[5 серпня]] святкується День міста. [[6 січня]] [[1954]] року став центром [[
'''Розвиток герба міста:'''
|