Бєлгород: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 31124334 користувача VEPS1978 (обговорення) Див. ВП:КОНС, ВП:ВР
Мітка: Скасування
VEPS1978 (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 31124358 користувача Лобачев Владимир (обговорення)
Мітки: Скасування Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 1:
{{Місто Росії
| назва укр. = Бєлгород (Білгород)
| назва ін. = Белгород
| прапор = Flag of Belgorod.svg
| опис прапора = Прапор БєлгородаБілгорода
| герб = Coat of Arms of Belgorod.svg
| опис герба = Герб БєлгородаБілгорода
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| карта розташування1 = Росія БєлгородськаБілгородська область
| суб'єкт РФ = [[БєлгородськаБілгородська область]]
| район = БєлгородськаБілгородська міськрада
| код ЗКАТУ = 14401
| засноване = 1596
Рядок 27:
| висота = 130
| водойма = річка [[Сіверський Донець]]
| станція = ''[[БєлгородБілгород (станція)|БєлгородБілгород]]''
| відстань =
| залізниця о =
Рядок 47:
}}
{{Redirect|Білгород}}
'''Бє́лгородБілгород'''<ref>{{УРЕ|||стаття=[http://leksika.com.ua/18130213/ure/byelgorod Бєлгород]|автор=|ref=}}</ref> (на офіційних українських мапах<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref>[http://gis.huri.harvard.edu/historical-atlas/the-great-famine/famine-galleries/historic-map-gallery/map-archive.html Колекція мап Гарвардського Університету.]</ref> і в українській літературі вживається традиційна українська назва '''Білгород'''<ref name="ЕУ">{{ЕУ|том=1|сторінки=127-128|стаття=Білгород}}</ref><ref>{{УЗЕ|том=1|сторінки=313|стаття=Білгород}}</ref><ref>[http://haidamaka.org.ua/page_mistosadslobo.html Міста зі слобідськими осадчими.]</ref><ref>{{книга
|автор = [[Макарчук Степан Арсентійович|Макарчук С. А.]]
|заголовок = Етнічна історія України
Рядок 57:
|сторінки =
|isbn = 978-966-346-409-1
}}</ref>; {{Lang-ru|Белгород}})&nbsp;— [[місто]] обласного підпорядкування в [[Росія|Російській Федерації]], адміністративний центр [[БєлгородськаБілгородська область|БєлгородськоїБілгородської області]]. Розміщене на південній окраїні [[Середньоруська височина|Середньоруської височини]], переважно на правому березі [[Сіверський Донець|Сіверського Донця]] (притоки [[Дон]]у), за 695&nbsp;км на південь від [[Москва|Москви]].
 
Кількість населення міста з кожним роком помітно зростає через приток жителів із півночі. БєлгородБілгород вирізняє вигідне географічне положення. Розташоване за 40&nbsp;км від [[Російсько-український кордон|російсько-українського кордону]] та за 70&nbsp;км від [[Харків|Харкова]].
 
== Походження назви міста ==
Рядок 67:
 
== Історія ==
Місто засноване у [[XVI]] столітті<ref>«В лето 7101 году (1593 г.):… царь Федор Иванович виде от Крымских людей своему государству войны многие и помысля поставити по сакмам Татарским городы и посла воевод своих со многими ратными людми. Они же, шедше, поставиша на степи городы: Белгород, Оскол, Валуйку и иные городы». Новый летописец.&nbsp;— ПСРЛ, М., 1965, т. 14, с. 44, 45.{{ref-ru}}</ref> як [[фортеця]] на історичній території [[Слобідська Україна|Слобідської України]]. В тогочасній українській літературі назва міста вимовлялося як '''Білгород'''<ref>[[Літопис Самовидця]].&nbsp;— К. : Наукова думка, 1971.&nbsp;— С. 78.</ref><ref>Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ / Подъ редакціей проф. Ө. К. Волкова, проф. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевскаго, проф. М.&nbsp;М.&nbsp;Ковалевскаго, акад. Ө. Е. Корша, проф. А.&nbsp;Е.&nbsp;Крымскаго, проф. М.&nbsp;И.&nbsp;Туганъ-Барановскаго и акад. А.&nbsp;А.&nbsp;Шахматова.&nbsp;— С.-Петербургъ&nbsp;: Книгоиздательство «Жизнь и Знаніе». Типографія т-ва «Общественная польза», Б. Подъяческая, 39.&nbsp;— 1914.&nbsp;— Т. II.&nbsp;— С. 379.</ref>, а писалася як '''Бѣлгородъ'''. Із посиланням на літописи в описі міських поселень [[Російська імперія|Російської імперії]] вказано, що воєводи князі Михайло Ноздреватий та Андрій Волконський, за вказівкою царя [[Федір Іоанович|Федора Іоановича]], 1593 року поставили [[Град (укріплення)|города]] БєлгородБілгород, [[Оскол]], [[Валуйки]] та інші, що, поза сумнівом, свідчило про побудову нових та відновлення існуючих укріплень в тогочасних населених пунктах<ref>Городскія поселенія въ Россійской Имперіи. Том третій.&nbsp;— С.-Петербург&nbsp;: Въ типографіи К. Вульфа, 1863.&nbsp;— С. 18.</ref>. Цілком вірогідно, що якась невеличка фортеця на місці сучасного БєлгородаБілгорода існувала і до 1593-го року, та неодноразово спалювалася при набігах татаро-монголів, і через це за указом царя [[Федір Іванович|Федора Івановича]] була відбудована заново. Із цього часу БєлгородБілгород став головним містом 800-кілометрової [[БєлгородськаБілгородська оборонна лінія|оборонної лінії]], яка захищала [[Московська держава|Московську державу]] від набігів [[кримські татари|кримських татар]] та [[Українське козацтво|українських козаків]]. Під час [[Смоленська війна|Смоленської війни]] підрозділ [[Яків Острянин|Якова Острянина]] знищив острог та випалив передмістя<ref>{{cite web |url= http://www.historybel.narod.ru/papkow1634.htm|title= Оборона Белгорода от черкас летом 1634 г.|author= А.И. Папков|date= |мова = ru|website= http://www.historybel.narod.ru|publisher= |accessdate=26 квітня 2018}}</ref>. На початку [[XVIII століття]], після створення [[Малоросійський приказ|Малоросійського приказу]], була побудована нова оборонна лінія і стратегічне значення БєлгородаБілгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання [[Крим]]у в [[1785]] році місто було виключене з числа діючих фортець.
 
При поділі Російської імперії на вісім губерній місто серед інших 56-и, [[29 грудня|18 (29) грудня]] [[1708]] року було приписане до [[Київська губернія|Київської губернії]]<ref>Городскія поселенія въ Россійской Имперіи. Том третій.&nbsp;— С.-Петербург&nbsp;: Въ типографіи К. Вульфа, 1863.&nbsp;— 684 с.</ref> і стало центром її [[БєлгородськаБілгородська провінція|однойменної провінції]]. З [[12 березня|1 (12) березня]] [[1727]] року&nbsp;— центр [[БєлгородськаБілгородська губернія|губернії]], до якої входили також міста [[Орел (місто)|Орел]] і [[Харків]]. Після скасування губернії [[3 червня|23 травня (3 червня)]] [[1779]] року&nbsp;— [[бєлгородськийбілгородський повіт|повітове]] місто [[Курська губернія|Курської губернії]].
 
{{text|Чѣмъ ближе подъѣзжалъ я къ Белгороду, тѣмъ рѣзче сказывалась разница въ небѣ и солнцѣ, во всей природѣ сѣвера и юга. Здѣсь вы покидаете Великороссію, вступаете, если не въ Малороссію, то въ область съ нею родственную и по природѣ и по населеію.<ref>[[Краснов Андрій Миколайович|Краснов А.]] Первое знакомство съ Малороссіей.— У кн.: Европейская Россія. Иллюстрированный географическій сборникъ, составленный преподавателями географіи А. Кпуберомъ, С. Григорьевымъ, А. Барковым и С. Чефрановым. Издание II, исправленное и дополненное, Т-ва И. Н. Кушнерев и К°.— Москва, 1906.— С. 368</ref>
}}
 
У [[XIX століття|XIX столітті]] основою промисловості в місті був видобуток [[крейда|крейди]], вовномийні та переробка [[віск|воску]]. БєлгородськіБілгородські свічки дуже славилися по всій країні. До середини [[XIX століття]] місто було одним із головних центрів торгівлі [[сало]]м і напоями, які містили алкоголь ([[горілка|горілкою]]). Наприкінці [[XIX століття]] в місті було 15 церков і 2 собори, чоловічий і жіночий монастирі, чоловіча класична гімназія, жіноча восьмикласна гімназія, учительські інститут та семінарія, духовне початкове училище, повітове і парафіяльне училища. Заводів було 41, з них: 7 салотопних, 3 миловарних, 7 шкіряних, 2 восково-свічкових, 2 сально-свічкових, 6 цегельних, 4 кахельних, 4 вапняних і 6 гончарних.
 
Радянську владу в місті встановлено [[8 листопада|26 жовтня (8 листопада)]] [[1917]] року. З 10 квітня 1918 до 20 грудня 1918 був у складі [[Українська Держава|Української Держави]]<ref name=haidamaka>[http://www.haidamaka.org.ua/page_sxslobborsxslob.html Ігор Роздобудько. Східна Слобожанщина в боротьбі за незалежну Україну. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.]</ref>. До Гетьманського перевороту адміністративно належав до [[Донеччина (УНР)|Донеччини]] з центром у місті [[Слов'янськ]]. З 24 грудня 1918 до 7 січня 1919 Білгород було містом засідання тимчасового робітничо-селянського уряду України<ref name=haidamaka/>. Взимку 1919 між урядами України і Росії розгорівся конфлікт через невизначеність кордонів та в 1917—1919 роках під час [[Радянсько-українська війна|російсько-української війни]] Білгород як залізничний вузол відігравав стратегічне значення.<ref name="ЕУ"/><ref name=ukraine_1919>Геннадій Єфіменко. ''[http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/03/10/141801/ Про кордон між радянською Україною і більшовицькою Росією. 1919 рік]''. Історична правда. 10.03.2014</ref> Тільки 7 лютого 1919 офіційний Харків визнав територію Білгородського повіту частиною Курської губернії.<ref name=ukraine_1919/> [[14 травня]] [[1928]] року ліквідовано [[БєлгородськийБілгородський повіт]] і [[Курська губернія|Курську губернію]]. БєлгородБілгород стає центром [[бєлгородський округ|Бєлгородсього округу]] [[Центрально-Чорноземна область|Центрально-Чорноземної області]], яка була ліквідована [[1934]] року. [[13 червня]] [[1934]] року БєлгородБілгород стає центром [[бєлгородськийбілгородський район|БєлгородськогоБілгородського району]] [[Курська область|Курської області]].
 
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в околицях йшли кровопролитні бої. На честь звільнення міста і [[Орел (місто)|Орла]] від нацистів [[5 серпня]] [[1943]] року був даний салют у [[Москва|Москві]]&nbsp;— з того часу називають [[Місто першого салюту|містом першого салюту]], а [[5 серпня]] святкується День міста. [[6 січня]] [[1954]] року став центром [[БєлгородськаБілгородська область|однойменної області]].
 
'''Розвиток герба міста:'''