Запорозький стрій: відмінності між версіями

На [[Запорожжя|Запорожжі]] не було [[Суспільний стан|стану]] [[Селяни|селян]] в прямому змісті цього слова, там були одружені козаки, які подібно вільному гетьманському посполитству, платили податки і виконували різні повиності по [[Запорозька Січ|Кошу]], в якому жило неодружене [[лицар]]ство, які носили зброю до одруження та все своє життя.▼

[[Військо Запорозьке Низове|Одружені Запорожці]] жили в [[:паланка]]х, до яких входили численні [[:поселення]], села та хутори. Вони також мали підлеглих — ''ґрунтове посполитство'', які працювали на їхню користь в хуторах або зимівниках. ''Хутори'' і ''[[:зимівник]]и'' відрізнялись від поселень тим, що в них не було жінок чи дітей. В зимівниках жили один два козаки господарі з друзями, робітниками та ''молодиками''. До організації козацтва гетьманом Рожинським, степових та запорожських мешканців називали ''[[Гайдамаки|гайдамаками]]''. В січових товариствах жінок не було, це був [[Суспільний стан|стан]] ''лицарський'' (військовий), крім них існував на Запорожжі ще стан ''паланочного панства'', життя яких було подібне на життя заможного українського [[Шляхта|панства]]. Козацький стан прирівнювався до [[Шляхта|шляхетського]]. Славні лицарі, як себе самі козаки називали, залишивши козацьку службу називалися ''товариством''.▼