Відмінності між версіями «Дунганська мова»

м
вікіфікація
м (вікіфікація)
 
| Самоназва = Хуэйзў йүян, Huejzw jyian
| Поширена_в=[[Киргизстан]], [[Казахстан]], [[Узбекистан]]
| Регіон=[[Ферганська долина]], [[ЧуЧуйська (річка)долина]]
| Кількість_носіїв = 41 400 ([[2001]])
| Місце=
|}}
 
'''Дунґа́нська мо́ва''' — [[мова]] [[Дунгани|дунґанів]], нащадків мусульман [[хуейцзу|гуей]] (гуейцзу), які говорили [[Китайська мова|китайською]] і що переселилися на територію [[Киргизстан]]у, [[Казахстан]]у і [[Узбекистан]]у після придушення {{Нп|Дунганське повстання|мусульманського повстання в північно-західному [[КитайКитаї|en|Dungan Revolt (1862–1877)}} Китаї]] в [[1862]]–[[1877]] рр. Відноситься до [[Сино-Тибетські мови|Сино-Тибетської мовної сім'ї]].
 
У [[СРСР]] в процесі національно-державного розмежування в [[Середня Азія|Середній Азії]], ініційованого в [[1924]] р., як офіційне найменування для китайомовних мусульман-переселенців у [[Російська мова|російській мові]] був вибраний етнонім «дунґани» (дунґань). У [[Внутрішній Китай|внутрішньому Китаї]] цей етнонім не був відомий. У [[Синьцзян|Синьцзяні]] він з'явився як назва (але не самоназва) тих хуейцзу, які були масово переселені з провінцій [[Ганьсу]] і [[Шеньсі]] — головним чином в [[1764]] р. під час утворення [[Ілі|Ілійського]] генерал-губернаторськогогубернаторства з центром ву [[КульджКульджа|Кульджі]]і.
 
За однією з версій, слово «дунгани» має [[Тюркські мови|тюркське]] походження. За іншою, воно походить від китайського слова тунькень (屯垦) — «військові поселення пограничних земель», широко поширеному в Синьцзяні (суч. [[Синьцзян-Уйгурський автономний район]]) в період його освоєння Китаєм при династії [[Цін]]. Самоназва дунганів СРСР/[[СНД]], які використовуються й досі, — хуейхуей, хуеймін «народ хуей», лохуейхуей «поважні хуейхуей» або җун-ян жин («люди Центральної рівнини»). Свою мову вони іменують відповідно «мовою народності гуей» (гуейзў йүян) або «мовою Центральної рівнини» (җун-ян хуа).
1814

редагувань