Бушприт: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, уточнення, доповнення, зображення |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 2:
[[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b9 132-2.jpg|thumb|300px|Кріплення бушприта до форштевня: ланцюгами (ліворуч) і бугелями (праворуч)]]
[[Файл:Boom diagram.jpg|thumb|300px|Схема складеного бушприта: A — власно бушприт, B — утлегар, C — бом-утлегар, D — клівер-леєр, E — фор-бом-брам-штаг, F — бом-клівер-леєр, G — фор-брам-штаг, H — подвійний фор-стень-штаг, I — зовнішній фока-штаг, J — внутрішній фока-штаг (фор-лось-штаг).]]
'''Бушпри́т''', '''бугшприт''' ({{lang-nl|boegspriet}}; від {{lang-nl2|boeg}} — «ніс» + {{lang-nl2|spriet}} — «[[піка]]», «[[рожен]]») — горизонтальне або похиле [[рангоут]]не дерево, що виступає вперед з носа вітрильного судна. Призначений для винесення вперед [[Центр вітрильності|центру вітрильності]], що покращує маневреність судна. До бушприта кріпляться ''стень-штаги'' ([[штаг]]и фор-[[стеньга|стеньг]]), а також такелаж носових
== Опис ==
На великих [[вітрильне судно|вітрильниках]] бушприт роблять складеним — продовженням бушприта є [[утлегар]], а продовженням утлегаря — бом-утлегар. Задній кінець бушприта називається ''шпор'', як у [[щогла|щогли]], передній — [[морські терміни#Н|нок]], як у [[Гік (морський термін)|гіка]], [[гафель (рангоут)|гафеля]] або [[Рея (морська справа)|реї]]{{ref+|В [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона]] передній кінець бушприта називається топом, як у щогли<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Бушприт}}</ref>|Ком}}. Кут підвищення бушприта зазвичай становить від 30° до 36°.
Бушприт впирається своїм шпором у гніздо (''степс''),
Бушприт розкріпляється своїм [[стоячий такелаж|стоячим такелажем]]: ланцюговими або тросовими ''[[мартин-штаг|ватер-штагом]]'' і ''[[мартин-штаг|ватер-бакштагами]]''. Продовження бушприта (утлегар і бом-утлегар) розкріпляються тросовими ''[[мартин-штаг|утлегар- і бом-утлегар-бакштагами]]'', проведеними через спеціальні горизонтальні розпірки — ''блінда-гафелі'' (''вуси бушприта'') до бортів судна, а також ''[[мартин-штаг|утлегар- і бом-утлегар-штагом]]'', що йдуть до [[бак (морський термін)|бака]] через ''[[мартин-гік]]''.
Під бушпритом, утлегарем і бом-утлегарем на підпертках підвішували [[перти]]. Нок утлегаря з'єднувався з баком тросом — ''заспинником бушприта'' (''лоп-штагом''), що служив поручнем для страхування моряків під час переміщення по бушприту.
Бушприт може бути висувним, а також піднімним. Останній використовувався на військових кораблях другої половини XIX ст., озброєних [[таран (морський)|тараном]]<ref name="ЕСБЕ"/>.
Десь до початку XIX під бушпритом укріпляли блінда-рею, яка несла пряме вітрило — [[блінд]]. Наприкінці [[XVI століття|XVI]] — початку [[XVIII століття]] на бушприті зазвичай встановлювали невелику щоглу — [[блінда-стеньга|блінда-стеньгу]]. На ній кріпили блінда-стень-рею, на якій підіймався бом-блінда-бовен. Приблизно з середини XVIII ст. блінда-стеньга була замінена утлегарем з бом-блінда-реєю і бом-бліндом. Близько 1800 року блінд і бом-блінд вийшли з ужитку, і відтоді бушприт служить для несення тільки кліверів зі стакселями. Блінда-рея була вкорочена і стала служити розпіркою для бакштагів, перетворившись на блінда-гафелі.
Рядок 40 ⟶ 42:
| Вікісховища = Category: Bowsprits
}}
* {{ВТ-
* Морской словарь в двух томах, Военное Издательство МО СССР, Москва, 1959 год.
* Морской энциклопедический словарь в трёх томах, Издательство «Судостроение», Ленинград, 1991 год, тираж 53000, ISBN 5-7355-0280-8.
|