Бушприт: відмінності між версіями

Бушприт впирається своїм шпором у гніздо (''степс''), яке, як правило, примикає до [[фок-щогла|фок-щогли]]. Потім проходить між [[бітенг]]ами, а далі над верхнім кінцем [[форштевень|форштевня]] між недгедсами. Безпосередньо на носі судна бушприт кріпиться за допомогою [[бугель (морський термін)|бугелів]] — металевих бандажів, що притискують його до форштевня. На старовинних суднах з носовим [[гальюн]]ом застосовувався ''[[вулінг|ватер-вулінг]]'' — потужний тросовий бандаж, що багатьма [[морські терміни#Ш|шлагами]] охоплював бушприт у середній частині, проходячи скрізь гальюнну решітку і далі через витягнутий отвір у [[княвдигед]]і під гальюном. На старовинних суднах бушприт лежав на дерев'яній штуці — ''стандерс-індигеді'', який примикав спереду до форштевня.

 

 

Під бушпритом, утлегарем і бом-утлегарем на підпертках підвішували [[перти]]. Нок утлегаря з'єднувався з баком тросом — ''заспинником бушприта'' (''лоп-штагом''), що служив поручнем для страхування моряків під час переміщення по бушприту.