Силос: відмінності між версіями

[[Файл:Fahrsilo.JPG|thumb|250px|Силосна яма]]

 

Також силосом називають великий [[резервуар]] або підземне сховище.

 

Для отримання силоса (корма) використовують очищені та подрібнені соковиті рослини та коренеплоди, які закладаються у силосні ями та добре трамбуються, щоб виключити доступ повітря.При цьому в силосі створюються гарні умови для розвитку молочнокислих бактерій. Під впливом цих [[мікроорганізми|мікроорганізмів]] починається процес [[бродіння]], в результаті чого частина [[вуглеводи|вуглеводів]] та [[білки|білків]] зеленої маси розпадається з утворенням [[молочна кислота|молочної кислоти]], яка є [[консервант|консервантом]] та дозволяє зберігати силос на протязі декількох років. Рослини, що йдуть на приготування силосу, повинні бути соковитими, та містить у собі достатню кількість [[цукор|цукрів]], які утворюють при зброджуванні молочну кислоту. При зниженні рН до 4,2 за рахунок виділення цієї кислоти, припиняється розвиток гнилостних [[бактерії|бактерій]], та грибиів що викликають цвіль. Швидкість созрівання силосу залежить від ступеню подрібнення [[сировина|сировини]]. Чим краще подрібнюється рослинна біомаса, тим швидше виділяється з неї сік та швидше починається бродіння.

 

Силос має високу поживну цінність, зберігає вітаміни та містить [[органічні кислоти]], які покращують апетит тварин, тому є дуже цінним кормом, особливо у зимовий період.