Гуцульщина: відмінності між версіями

Південні та північні межі Гуцульщини утворюють перші вищі хребти й різко звужені долини річок. Південна межа проходить вододільними хребтами [[Ґорґани|Ґорґанів]], через [[СвидівецьСвидовець (гірський масив)|Свидовець]], [[Гуцульські Альпи]] і північні схили [[Чивчинські гори|Чивчинських гір]]; північна етнографічна межа пролягає лінією [[Зелена (Надвірнянський район)|Зелена]] — [[Делятин]] — [[Яблунів (смт)|Яблунів]] — [[Пістинь]] — [[Косів]] — [[Кути]] ([[Косівський район]]) — [[Вижниця]], іноді межі Гуцульщини ширять аж до [[Коломия|Коломиї]], [[Надвірна|Надвірної]], [[Солотвин (смт)|Солотвина]] й [[Монастирчани|Монастирчан]]; на південному заході гуцули заселяють усю долину Тиси на північ та південь від [[Рахів|Рахова]]; східна межа Гуцульщини — лінія [[Вижниця]] — [[Берегомет (смт)|Берегомет]] — [[Мигове]] — [[Банилів-Підгірний]]. Частина Гуцульщини залишилась в теперішній [[Румунія|румунській]] частині [[Мармарощина|Мармарощини]] та [[південна Буковина|південній Буковині]].