Українські Карпати: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Taras r (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 82:
Морфоструктура Внутрішніх Карпат зона складчасто-блокових та блокових гір, що утворюють орографічну вісь Карпат — ''Полонинсько-Чорногорські Карпати'', які відповідають ''Дуклянській'', ''Чорногірській'' й іншим зонам.
Південно-західна частина морфоструктури різко занурюється і зрізається розломами. Північна частина морфоструктури орографічно виражена [[Полонинський хребет|Полонинським хребтом]], масивами [[
Ядро Внутрішніх Карпат представлено складчасто-блоковим середньогір'ям і високогір'ям залишкового Рахівського масиву і [[Чивчини|Чивчинських]] гір, що належить до '''''Мармарошської''''' і '''''Рахівської''''' зони. Вони складені [[Кристалічні породи|кристалічними]] і [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] породами [[Докембрій|докембрію]] і нижнього [[Палеозойська ера|палеозою]] (кристалічні сланці, [[гнейс]]и, кристалічні вапняки, [[амфіболіт]]и, [[граніт]]и). Кристалічні породи нижнього структурного поверху Рахівського масиву і Чивчинських гір перекриті осадовими відкладами тріасу і юри, крейдовим і палеогеновим флішем. В процесі тривалих висхідних рухів осадовиий чохол (особливо нижньо-мезозойські відклади — [[Тріасовий період|тріас]] і [[Юрський період|юра]]) майже повністю знищений процесами [[Денудація|денудації]] і зберігся у вигляді ерозійних останців на поверхні Рахівського масиву.
Рядок 95:
== Фізико-географічне районування ==
Природа Українських Карпат представлена складною системою територіальних одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси. До високогірного ярусу належать давньольодовиково-високополонинські [[фліш]]еві гірські ландшафти з максимумом відносних перевищень до 1500 м (масиви [[Чорногора]], [[
Ландшафти низькогірного ярусу простягаються двома смугами всередині гір та формують їхні крайові структури. Міжгірно-верховинські ландшафти (перевищення до 400 м) пов'язані з Головним Карпатським вододілом ([[Стрийсько-Сянська Верховина|Стрийсько-Сянська]], [[Воловецька верховина|Воловецька]] та інші верховини, а також [[Міжгірська улоговина|Міжгірська]], [[Верхньобистрицька улоговина|Верхньобистрицька]], [[Ясінська улоговина|Ясінська]], [[Ворохтянська улоговина|Ворохтянська]] та [[Верховинська улоговина|Верховинська улоговини]]). Тут містяться основні карпатські перевали ([[Ужоцький перевал]], [[Верецький перевал]], [[Воловецький перевал]] та інші). До регіонального розлому, що обмежовує флішеві Карпати на півдні, приурочені низькогірно-стрімчакові ландшафти — Угольський, [[Свалявська улоговина|Свалявський]] та інші (перевищення до 400 м). Тут зосередженні найвідоміші [[карстова печера|карстові печери]] регіону. Північно-східний край Українських Карпат становлять низькогірно-скибові ландшафти (перевищення до 400 м) у межиріччях [[Дністер|Дністра]], [[Стрий (річка)|Стрию]], [[Свіча (річка)|Свічі]], [[Лімниця|Лімніці]], [[Бистриця (притока Дністра)|Бистриці]], [[Прут]]у, [[Черемош]]у, [[Сірет (притока Дунаю)|Сірету]]. Горбогірно-улоговинні ландшафти (перевищення 300 м) характерні для межиріч [[Тиса|Тиси]], [[Тересва (річка)|Тересви]], [[Теребля (річка)|Тереблі]], [[Ріка (річка)|Ріки]], [[Боржава (річка)|Боржави]], [[Латориця|Латориці]].
Рядок 122:
*** [[Полонина Боржава]]
*** [[хребет Красна|Полонина Красна]]
** [[Свидовець (гірський масив)|Свидовець]]
** [[Чорногора]]
** [[Гринявські гори]]
| |||