Ян-Непомуцен Камінський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 31:
За прикладом Войцеха Богуславського організував у [[Львів|Львові]] професійниу театральну трупу, яка виступала з 1804 року в місті та провінції, гастролювала навіть в [[Одеса|Одесі]]. У 1805—1809 роках — польсько-російську трупу в [[Одеса|Одесі]], у 1809—1842 роках — директор і режисер польських (у 1819—1824 роках також німецьких) театрів.
Ян Камінський був актором, режисером, драматургом, але насамперед театральним підприємцем. Він займався всіма проблемами театру (підбором репертуару, ангажованість акторів, проектував декорації, фінансовими справами). Створив у Львові польську сцену, підготував ціле покоління артистів. В основному, у своєму театрі ставив польський репертуар. Авторами п'єс львівського театру, зокрема, були відомі драматурги [[Александер Фредро]] та [[Юзеф
Коли у 1841 році граф [[Станіслав Скарбек]] побудував свій новий львівський театр, в нього перейшли актори, що раніше виступали у Камінського.
У 1842—1854 роках — режисер Польського Міського Театру у Львові. У 1835—1848 роках — редактор журналів «[[Gazeta Lwowska]]»
Автор багатьох драматичних п'єс, перекладав та адаптував для львівського театру твори закордонних авторів{{sfn|Загайська|2017|с=102}}.
Помер [[5 січня]] [[1855]] року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] (поле № 20). Початково на надмогильному пам'ятнику був мармуровий медальйон-барельєф, виконаний скульптором, професором львівської Промислової школи Тадеушем Вісньовським, а сам пам'ятник, ймовірно, авторства Яна Бебновича. Пам'ятник встановлений у 1877 році на зібрані кошти львівських акторів. Скульптор Станіслав Сенявський виконав для пам'ятника емблеми сови, ліри та маски, які 1877 року були відлиті у бронзі, але на сьогодні втрачені{{sfn|Загайська|2017|с=103}}.
== Творча діяльність ==
Рядок 46:
Серед поставлених вистав: «Вигадане чудо, або Краків'яни і гуралі» Богуславського, «Дами і гусари» Фредро, «Ярослав, князь київський» Сумарокова, «Забобон, або Краків'яни і гуралі, частина 2» за власним твором Камінського (музика К. Курпінського).
17 лютого 1834 року в театрі Іоанна Непомука Камінського відбулася прем'єра спектаклю «Помста». Цьогоріч виповнюється 180 років з моменту прем'єри спектаклю, і знову, як далекого 1834 року, львівські глядачі знову зможуть насолодитися перипетіями гри найкращих комедійних акторів. Наприкінці, листопада цього року [[Львів]] відвідає [[театр польський у Варшаві|польський театр
== Вшанування ==
Ян-Непомуцен Камінський мешкав у кам'яниці при вул. Малій Краківській (нині вул. Яна Жижки, 5), яку 1871 року перейменували на його честь. Від 1950 року — вулиця Яна Жижки{{sfn|Загайська|2017|с=102—103}}.
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Література та джерела ==▼
* {{книга|автор = [[Загайська Роксоляна Йосипівна|Загайська Р.]]|частина = |заголовок = Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем|оригінал = |посилання = |відповідальний =|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2017|том = |сторінки = |сторінок = 416|серія = |isbn = 978-617-629-367-5|тираж = |ref = Загайська}}
* {{МУ-97|284}}
* ''Симотюк
== Посилання ==
Рядок 62 ⟶ 70:
* [http://www.e-teatr.pl/pl/realizacje/608,autor.html Jan Nepomucen Kamiński — wszystkie utwory]
* [http://a-pesni.org/polsk/1000val.htm Tysiąc walecznych, Pułk czwarty]
▲== Література та джерела ==
▲* ''Симотюк С.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Magisterium/Ist_f/1998_1/09_symotyuk_s.pdf Філософія, мова, етнос]
{{Актор-доробити}}
{{Бібліоінформація}}
| |||