Вікіпедія

Леся Українка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 389:
 
=== 150 років з дня народження ===
Урядова постанова про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки [[25 лютого]] [[2021]] року за номером № &nbsp;2286-VIII оприлюднена 8 лютого 2018 року<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2286-19#Text ПОСТАНОВА Верховної Ради України. Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки]</ref>.
 
До ювілею агенція «[[Postmen DA]]» разом із [[Міністерство культури та інформаційної політики України|Міністерством культури та інформаційної політики]] створили мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен» та айдентику, що стала основою проєкту, метою якого стало нестереотипне розкритя постаті поетки та привернення уваги молоді до її творчості<ref name="Postmen 150 років">{{citeweb|url=https://mc.today/blogs/ne-hvorobliva-poetesa-i-ne-zhinka-z-kupyuri-v-200-grn-yak-mi-zlamali-radyanski-stereotipi-ta-stvorili-suchasnu-ajdentiku-dlya-lesi-ukrayinki/|title=Не хвороблива поетеса і не жінка з купюри в 200 грн. Як ми зламали радянські стереотипи та створили сучасну айдентику для Лесі Українки|publisher=''«MC.Today»''|author=Ярослав ВЕДМІДЬ|date=19 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-2-28}}</ref>.
 
До ювілею пройшли виставки сценографії, конкурс на кращу декламацію, виставка ілюстрацій, концерти та масові вшанування пам'яті. Найбільше заходів&nbsp;— в [[Житомирська область|Житомирській]], [[Волинська область|Волинській]] областях та [[Київ|Києві]]. Крім того, ініціативи реалізовані в [[Лондон]]і, [[США]] та [[Будапешт]]і<ref name="Chytomo 150 років">{{citeweb|url=https://chytomo.com/ia-budu-vichno-zhyty-v-lektsiiakh-konkursakh-i-postanovkakh-podii-do-dnia-narodzhennia-lesi-ukrainky/|title=Святкуємо 150 років Лесі Українки: лекції, конкурси, вистави|publisher=''«[[Читомо]]»''|author=|date=16 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-2-28}}</ref>. У приміщенні [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки]] відбулася виставка «Диво-Леся», де Лариса Косач зображена у незвичних образах&nbsp;— [[Гарлі Квінн]], [[Фріда Кало]] та [[Диво-жінка]]&nbsp;— разом художниця Леся Мазанік представила 13 картин письменниці<ref>[https://youtu.be/KyV7ybmWL0M У Львові презентують виставку картин до дня народження Лесі Українки (Суспільне Львів, 25 лют. 2021 &nbsp;р.)]</ref>.
 
[[Український інститут книги]] підготував до другу та видав повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах. Адміністрування роботи з підготування текстів: [[Волинський національний університет імені Лесі Українки]]: ректор Анатолій Цьось, проректор Юрій Громик. Творчий колектив з підготування текстів Віра Агеєва, Юрій Громик, Оксана Забужко, Ірина Констанкевич, Марія Моклиця, Сергій Романов. Електронну версію зібрання викладено у вільний доступ у мережу<ref name="УІК 150 років">{{citeweb|url=https://ubi.org.ua/uk/activity/zibrannya-tvoriv-lesi-ukra-nki-u-14-i-tomah|title=Зібрання творів Лесі Українки у 14 томах|publisher=''Портал «[[Український інститут книги]]»''|author=|date=16 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-2-28}}</ref><ref>[https://localhistory.org.ua/news/povne-akademichne-zibrannia-tvoriv-lesi-ukrayinki-vidteper-dostupne-onlain/ Повне академічне зібрання творів Лесі Українки відтепер доступне онлайн]</ref><ref>[https://www.unian.ua/society/lesya-ukrajinka-u-kiyevi-prezentuvali-pershe-za-chasiv-nezalezhnosti-povne-vidannya-tvoriv-lesi-ukrajinki-novini-kiyeva-11334698.html У Києві презентували перше за часів незалежності повне видання творів Лесі Українки (фото)]</ref><ref>[https://pershyj.com/p-naipovnishe-vidannya-tvoriv-lesi-ukrayinki-gotuvali-u-vuzi-na-volini-yak-tse-bulo-46262 Найповніше видання творів Лесі Українки готували у вузі на Волині. Як це було]</ref>.
 
Київські театри принагідно підготували прем'єри та істнуючііснуючі репертуарні вистави, якімиякими вшанували Лесю Українку як драматургиню<ref name="ProТеатр 150 років">{{citeweb|url=https://newsproteatr.blogspot.com/2021/02/lesia-150.html|title=Ґайд київськими театрами до дня народження Лесі Українки|publisher=''«ProТеатр»''|author=Марія ШИШЕВИЧ|date=9 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-2-28}}</ref>. [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки]] підготував виставкавиставку театральних костюмів з вистав за п'єсами Лесі Українки у [[Національний музей Тараса Шевченка|музеї Тараса Шевченка]] (роботи художників від [[Петрицький Анатолій Галактіонович|Анатолія Петрицького]] до [[Левитська Марія Сергіївна|Марії Левитської]]), зіграли ювілейну, 150-у виставу «В полоні пристрастей», провели імпрезу за участю актрис-зірок&nbsp;— «Три кохання» за творами поетки, створена молодими акторами театру<ref name="Главком 150 років">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/kyiv/news/stolichniy-teatr-lesi-ukrajinki-vidznachit-150-richchya-poetki-kilkoma-projektami-733204.html|title=Столичний театр Лесі Українки відзначить 150-річчя поетки кількома проєктами|publisher=''Портал «Главком»''|author=|date=28 січня 2021|lang=ua|accessdate=2021-2-28}}</ref>. [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]] через пів століття після попередньої постановки, втілив нову версію за мотивами п'єси «Кассандра» про провидицю, що могла зупинити війну у постановці [[Давид Петросян|Давида Петросяна]]<ref name="Кассандра Главком 150 років">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/yuviley-lesi-ukrajinki-cherez-piv-stolittya-do-teatru-franka-povertajetsya-znamenita-pjesa-pro-providicyu-shcho-mogla-zupiniti-viynu-737998.html|title=Ювілей Лесі Українки: через пів століття до театру Франка повертається знаменита п’єса про провидицю, що могла зупинити війну|publisher=''Портал «Главком»''|author=|date=21 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-01}}</ref>.
 
24 лютого 2021 року у [[Посольство України в Індії|Посольстві України в Індії]] відбулась презентація короткого фільму «Мавка» ({{lang-hi|वनपरी}}) за мотивами твору «Лісова пісня», що став першою екранізацією твору Лесі Українки мовою гінді<ref>{{citeweb|url=https://india.mfa.gov.ua/news/v-posolstvi-ukrayini-v-respublici-indiya-vidbuvsya-zahid-z-nagodi-vidznachennya-150-yi-richnici-z-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinki|title=В Посольстві України в Республіці Індія відбувся захід з нагоди відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки|publisher=''Посольство України в Республіці Індія''|author=|date=24 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-22}}</ref>. Фільм було знято представниками української громади Індії на основі перекладу «Лісової пісні» на мову гінді, який у 2016 році здійснив директор Центру мови гінді й індійської літератури [[Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка]] Юрій Ботвінкін<ref>{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3198326-ukrainci-v-indii-znali-lisovu-pisnu-lesi-ukrainki-movou-gindi.html|title=Українці в Індії зняли «Лісову пісню» Лесі Українки мовою гінді|publisher=''Укрінформ''|author=|date=26 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-22}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://espreso.tv/news/2021/02/26/ukrayinci_v_indiyi_znyaly_korotkometrazhku_quotlisova_pisnyaquot_movoyu_gindi_za_motyvamy_tvoru_lesi_ukrayinky|title=Українці в Індії зняли короткометражку "Лісова пісня" мовою гінді за мотивами твору Лесі Українки|publisher=''Еспресо''|author=|date=26 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-22}}</ref>.
Режисер [[Троїцький Владислав Юрійович|Влад Троїцький]] разом із формацією [[NOVA OPERA]] у просторі [[Український дім|Українського дому]] створив Re:post-оперу «LE», яка «трансформує образ Лесі Українки, муміфікований радянською освітою та пропагандою, показує її живою людиною, борцем, просвітницею, яка закладала основи української державності, вписавши українську культуру у світовий контекст» (музика: Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська). Пряма трансляція відбулася на суспільному телеканалі «[[UA: Культура]]»<ref name="Троїцький Детектор 150 років">{{citeweb|url=https://stv.detector.media/reformuvannya/tv/do_150richchya_lesi_ukrainki_na_ua_kulturi_pokazhut_nazhivo_operu_le_vlada_troitskogo_i_tematichni_proekti/|title=До 150-річчя Лесі Українки «UA: Культура» покаже наживо оперу LE Влада Троїцького і тематичні проєкти|publisher='' Детектор медіа»''|author=|date=17 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-01}}</ref><ref>[https://youtu.be/hI_xJ_OYgSw Онлайн-трансляція Re:post-опери «LE»]</ref>.▼
 
▲Режисер [[Троїцький Владислав Юрійович|Влад Троїцький]] разом із формацією [[NOVA OPERA]] у просторі [[Український дім|Українського дому]] створив Re: post-оперу «LE», яка «трансформує образ Лесі Українки, муміфікований радянською освітою та пропагандою, показує її живою людиною, борцем, просвітницею, яка закладала основи української державності, вписавши українську культуру у світовий контекст» (музика: Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська). Пряма трансляція відбулася на суспільному телеканалі «[[UA: Культура]]»<ref name="Троїцький Детектор 150 років">{{citeweb|url=https://stv.detector.media/reformuvannya/tv/do_150richchya_lesi_ukrainki_na_ua_kulturi_pokazhut_nazhivo_operu_le_vlada_troitskogo_i_tematichni_proekti/|title=До 150-річчя Лесі Українки «UA: Культура» покаже наживо оперу LE Влада Троїцького і тематичні проєкти|publisher='' Детектор медіа»''|author=|date=17 лютого 2021|lang=ua|accessdate=2021-3-01}}</ref><ref>[https://youtu.be/hI_xJ_OYgSw Онлайн-трансляція Re: post-опери «LE»]</ref>.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Леся_Українка