Другий Нікейський собор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bluelinking 1 books for verifiability.) #IABot (v2.1alpha3 |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Seventh ecumenical council (Icon).jpg|220px|thumb|Сьомий Вселенський Собор<br />([[ікона]] [[XVII століття]], [[Новодівочий монастир]])]]
'''Дру́гий Ніке́йський собо́р'''
== Учасники собору ==
Рядок 9:
Основним завданням Собору стало припинення [[іконоборство|іконоборства]]. Після певних вагань до Собору було допущено єпископів, що виступали за необхідність іконоборства, але більшість вирішила усунути з кафедр єпископів, що в минулому переслідували [[іконошанування|іконошанувальників]].
== Результати собору ==
Найголовнішим підсумком роботи собору став [[догмат]] про [[іконошанування]], викладений в оросі собору. У цьому документі відновлювалося шанування ікон і дозволялося вживати в церквах і будинках [[Іконографія Ісуса Христа|ікони Господа Ісуса Христа]], [[Іконографія Діви Марії|Божої Матері]], ангелів і святих, вшановуючи їх «шанобливим уклоном»:<blockquote>Не вводячи нічого нового, ми недоторканними зберігаємо всі церковні передання, утверджені письмово чи не письмово, звідки й зображення іконописні, як ті, що не суперечать проповіді Євангельській, є корисними і служать нам утвердженням в істинному, а не в уявному втіленні Бога Слова. І те, що одними розкривається, іншими без сумніву сприймається.
Іконоборство було засуджено як [[єресь]]. Шанування [[Ікона|ікон]] (поклоніння їм, запалення свічок і ладанів перед іконами) визнано за ортодоксальні практики. Однак, було підкреслено, що поклоніння стосується особи, зображеної на іконі, а не її образу. Були також встановлені правила для створення ікон, що виключали свободу і дозволи написання ікон лише [[духівництво|духівникам]]. Зокрема було вирішено, що зображені на іконах постаті повинні мати великі широко відкриті [[очі]], все тіло одягнене, а відкрите лише [[обличчя]]х та іноді [[долоня|долоні]]. Фігури повинні бути обведені чорним контуром, [[святі]] повинні мати довгі [[борода|бороди]].▼
І ми, ніби маючи перед собою цю путь царську (Царя Небесного), наслідуючи божественне вчення святих отців і передання Кафоличної Церкви (бо знаємо, що Вона є повнотою Духа Святого, який живе в Ній), визначаємо, щоб святі та чесні ікони пропонувалися для поклоніння так само, як зображення чесного животворящого Хреста, чи будуть вони написані фарбами, чи виготовлені з мозаїки, чи будь-якої іншої речовини, і чи будуть знаходитися у святих церквах божих на освячених посудинах та одязі, на стінах і дошках, у будинках чи біля доріг, а також чи будуть це ікони Господа Ісуса Христа, чи Владичиці Богородиці, чи чесних ангелів і всіх святих і праведних мужів.
Собор не зміг остаточно зупинити рух [[іконоборці]]в. Це було зроблено тільки на [[Четвертий_Константинопольський_собор|Константинопольському соборі]] [[843]] року за візантійської [[Блаженна Феодора|імператриці Феодори]].▼
Бо часто так буває, що через зображене на іконах, до яких звертаються очима, возносяться до первообразу і вшановують його цілуванням і шанобливим уклоном; але не є це істинним богопоклонінням, яке, за нашою вірою, належить віддавати Єдиному по природі божеству, тобто поклонятися за тим образом, як ми поклоняємося святому й животворящому Хресту й святому Євангелію, та іншим святиням, фіміамом віддаємо шану й поставленням свічок, за благочестивим звичаєм, який і був у давніх.
Тому що шанування, яке образу ми віддаємо, до первообразу переходить, і хто іконі поклоняється, поклоняється істоті, яка зображена на ній. Таким чином утвердиться вчення святих отців наших, котре виражають передання Кафоличної Церкви, Яка від краю й до краю землі проповідує Євангеліє.
▲— Догмат 367-ти Святих отців Сьомого Вселенського Собору 787 року в Константинополі про іконошанування<ref>{{Cite web|title=Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих отців|url=https://parafia.org.ua/biblioteka/svyatoottsivski-tvory/knyha-pravyl-svyatyh-apostoliv-vselenskyh-i-pomisnyh-soboriv-i-svyatyh-ottsiv/|accessdate=2021-03-22|language=|website=parafia.org.ua}}</ref></blockquote>Іконоборство було засуджено як [[єресь]]. Шанування [[Ікона|ікон]] (поклоніння їм, запалення свічок і
▲Собор не зміг остаточно зупинити рух [[
== Література ==
Рядок 36 ⟶ 44:
== Посилання ==
<references />
*
* [https://web.archive.org/web/20080604005601/http://lib.eparhia-saratov.ru/books/10k/kartashev/councils/contents.html Карташёв А. В. ''Вселенские соборы'' (Глава: VII Вселенский собор 787 г.)]{{ref-ru}}
* [http://svany.narod.ru/popes/lozinsky/ch02.htm Лозинский С. Г. ''История папства''. (Глава вторая. Образование Папского государства (VI—VIII вв.))]{{ref-ru}}
| |||