Вікіпедія

Привітне (Вознесенська сільська громада): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
Немає опису редагування
Рядок 3:
| область =[[Черкаська область]]
| район =[[Золотоніський район]]
| рада =[[ПривітненськаВознесенська сільська рада (Золотоніський район)|Привітненська сільська рада]]
| код КОАТУУ =7121588801
| облікова картка =[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.01.2009&rf7571=37735 Село на сайті ВРУ]
| розташування =Zoltoniskyi.gif
| mapx =220
| mapy =90
Рядок 24:
| lat_deg = 49 || lat_min = 48 || lat_sec = 18
| lon_deg = 32 || lon_min = 9 || lon_sec = 52
| адреса =с. Привітне, вул. Центральна, 4Вознесенське
| сільський голова=Новак Любов Михайлівна
| відстань о =41,4
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.80806&x=32.16556 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
Рядок 31:
| станція = [[Привітне (зупинний пункт)|Привітне]]
| відстань ст = 1
|громада=[[Вознесенська сільська громада]]}}
}}
{{Otheruses|тип=НП}}
'''Приві́тне'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Золотоніський район|ЗолотоніськогоЗолотоніському районурайоні]] [[Черкаська область|Черкаської області]] України, центрпідпорядковане [[Вознесенська сільська радагромада|сільськоїВознесенській ради]],сільській до якої також входить селище [[Роздол (Золотоніський район)|Роздолгромаді]]. [[Населення]]&nbsp;— 594 особи.
 
== Розташування ==
Рядок 41:
На території нинішнього села в [[1923]] році був заснований відділок «Канівщанський» [[радгосп]]у ім. Андрєєва. У [[1928]] році почали будувати [[барак]]и з [[саман]]у. У той час були побудовані дитячий садок та контора.
 
В період [[радянськоНімецько-німецькарадянська війна|радянсько-німецької війни]] боїв не було, проводились розвідки і знаходились військовополонені.
 
Після війни вирощували [[зернові культури|зернові]], садили висадки, виконували всі сільськогосподарські роботи. В цей час на роботах було багато молоді. Розвивалась художня самодіяльність, постійно здійснювалися перегляди кінофільмів. У [[1949]] році утворилася профспілкова організація, я кою керував Бойко Іван Федорович. Працював цілодобово дитсадок, де дітей приймали з двох місяців, матері ходили на роботу. Вихователькою була Гордієнко Олександра Григорівна. В дитсадку топили [[солома|соломою]], тримали [[корова|корову]]. У [[1950]] році [[весна|навесні]] почали забудовувати село. Першим за будівельником був Бойко Іван Федорович.
 
В [[1950-ті|50-х]] роках почало розбудовуватися господарство. Збудовано [[гуртожиток]], [[їдальня|їдальню]], працював клуб. У [[1956]] році самі виробляли електричний струм, було електрифіковано всю територію радгоспу. У [[1956]]-[[1957]] роках відділок «Канівщанський» відокремлений від радгоспу ім. Андрєєва і приєднаний до Маркизівського фруктового комбінату. У [[1961]] році відділення «Канівщанське» стало самостійним господарством, підпорядкованим Черкаському консервному комбінату. Першим директором радгоспу став Борис Іванович Ратушний. За час його керівництва побудовано: майстерню, [[гараж]], торговельний центр, контору, чотири будинки, [[Тік (сільське господарство)|тік]].
 
В [[1961]]-[[1965]] роках на площі 360 [[га]] був посаджений [[сад]]. Висаджені різні сорти [[яблуня|яблунь]]: «Білий налив», «Антонівка», «Слава переможцям», «Симиренка», «Джонатан», «Боровинка», «Пермен» та інші. Також посаджені [[сливаСлива домашня|сливи]], [[абрикосАбрикоса (фрукт)|абрикоси]]и, [[черешня|черешні]] різних сортів, [[вишняВишня звичайна|вишні]], [[смородинаПорічки|смородину]], [[Дерен справжній|кизил]]. Для роботи в саду були послані на навчання молоді люди з Городищенського технікуму Черкаської області. Радгосп постачався різною технікою — [[трактор]]ами, [[автомобіль|автомобілями]], сідьськогосподарським інвентарем.
 
В [[1966]]-[[1967]] роках директором був Байда Олександр Іванович, а з серпня 1967 року – Грязон Іван Іванович, який працював по [[серпень]] [[1985]] року. В цей період радгосп «Канівщанський» мав високі економічні показники. З [[1971]] року він став насінницьким і належав до «Укрнасіннєовоч» в [[Київ|Києві]]. Вирощували насінники [[кроп]]у, [[редиска|редиски]], [[петрушка|петрушки]], [[червоний буряк|червоного буряка]], [[цибуля|цибулі]] та інше. Люди отримували високу [[заробітна плата|заробітну плату]]. Дітей в школу возили в селище Пальмирського цукрового заводу трьома [[автобус]]ами, так як школи своєї не було. Побудували дорогу з твердим покриттям. Своїм [[насінництво]]м та [[садівництво]]м радгосп «Канівщанський» славився на весь [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]].
 
Як село з назвою Привітне населений пункт затвердили в [[1977]] році. До створення сільської ради Привітне відносилось до Вознесенської сільської ради. Сільське самоврядування здобуло село в [[1989]] році. Першим головою сільради став Плис Григорій Федорович.
Рядок 55:
Привітне було засноване, як курортне село, поблизу будувався [[аеродром]]. З [[2000]] року взяло у своє підпордкування [[хутір]] Роздол (нині мертвий).
 
Промислові підприємства поблизу села: Пальмірський цукровий завод, збудовано 4-й «НІБУЛОН» (Фактично на території Привітного) в Україні. Промисловість перестала розвиватися після розвалу [[СРСРСоюз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]].
 
У [[1987]] році вперше в селі відкрито початкову школу. В [[1999]] році в селі було відкрито навчально-виховний комплекс «Привітненська ЗОШ І-ІІ ступенів&nbsp;— дошкільна установа», у якому налічувалося 120 дітей. У [[2002]] році було проведено розпаювання. Люди розділилися. Частина віддала свої земельні паї СТОВ «Пальмиравігодівля», а частина залишилась в ТОВ «Данко-Агро»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Привітне_(Вознесенська_сільська_громада)