Вікіпедія

Жила (геологічне тіло): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 91.193.194.3 (обговорення) до зробленого Base
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
[[Файл:Erzgang Schwerspat Bergwerk Suggental zusammengesetzt.jpg|thumb|130px|Жила срібної руди]]
'''Жила''' ({{lang-ru|жила}}, {{lang-en|lode, roke, vein, reef, searn}}; {{lang-de|Gang m, Ader f}}) – — [[геологічне тіло]] неправильної форми, що утворилося в результаті заповнення тріщин у гірських породах або внаслідок метасоматичного заміщення порід уздовж тріщин мінеральною речовиною.
 
== Загальна характеристика ==
 
Осн. геол. елементи, що визначають розміри і умови залягання жил:
* напрям простягання і довжина за простяганням,
* кут падіння і довжина за падінням,
* схилення, а також потужність.
 
Довжина Ж. коливається від 1  км і менше до 200  км, глибина жильних родовищ, які розробляються - — до 3 км (Колар, Індія).
 
За формою Ж. поділяються на простої, плитоподібної форми і складні (пучок тріщин, що переплітаються), ступінчасті (сходинкові), сітчасті, гіллясті, камерні, лінзоподібні, рубцеві і інш. За розмірами і умовами залягання серед Ж. виділяють апофізи і прожилки. З Ж. пов'язані родов. золота, свинцево-цинкових руд, вольфраму, ртуті, інш. Робоча потужність Ж. - — від декількох ''см'' до десятків ''м''.
[[Файл:Розсипище.png|міні|ліворуч|300пкс|<center>Принципова схема положення розсипищ в розрізі річкової долини.</center><br /> Букви: а- корінні дочетвертинні породи (плотик);<br /> b- алювій, що не містить корисного компоненту, або збіднений ним (торфа);<br /> c- колювіальні відклади;<br /> d- жильні утворення з корінними рудопроявами;<br /> e- алювій, збагачений корисним компонентом (пісок)]]
 
== Різновиди жил ==
'''Розрізняють:'''
* жили альпійські (те саме, що жили альпійського типу);
* жили альпійського типу (жили, що утворилися під час регіонального [[метаморфізм]]у внаслідок [[вилуговування]] і перевідкладання в тріщинах деяких компонентів вмісних порід);
* жили метаморфічні (те саме, що жили альпійського типу).
 
== Прожилки ==
 
Прожилки, що являють собою невеликі жили, розділяються на поперечні, косі, бічні, висхідні й ті, що залягають у висячому боку. Поперечні прожилки перетинають жилу перпендикулярно, косі –&nbsp;— у похилому напрямі, бічні сполучаються з жилою. Висхідні проходять через жилу так само, як пласти, однак зазвичай вони, як і ті, що йдуть у глибину, виявляються сполученими з жилою.
 
== З історії: Г.Агрікола про жили ==
 
Класифікація жил була добре розвинена ще в середньовіччі. Серед жил Агрікола вирізняє:
* vena profunda –&nbsp;— глибока жила, що за сучасною термінологією відповідає похилим і крутоспадним жилам;
* vena dilatata –&nbsp;— «розширена жила», тобто [[пласт]]ова, коли магма розповсюдилась між шарами порід порід і зайняла велику площу;
* vena comulata –&nbsp;— «накопичена жила», за сучасною термінологією –&nbsp;— [[шток]] або [[лаколіт]].
 
Наводимо уривок з праці [[Ґеорґіус Аґрікола|Георга Агріколи]] [[De Re Metallica]] ([[1556]] &nbsp;р.), який саме присвячений цій темі:
 
{{text|Кожна жила має початок, кінець, голову і хвіст. Початком називається частина, якою жила починається, а кінцем – частина, якою вона закінчується. Головою називається частина жили, що виходить на земну поверхню, а хвостом – частина, прихована в земних надрах. Гірникам немає потреби розшукувати початок жил, подібно тому як єгипетські фараони шукали витоки Нілу. Досить відкрити яку-небудь частину жили і визначити її напрям, оскільки її початок або кінець вдається виявити тільки в рідкісних випадках. Напрям, в якому голова жили виходить на земну поверхню або її хвіст йде в глибину, визначають по породах підошви і покрівлі, які називають також лежачим і висячим боками13. Жила розташована на лежачому боці, а висячий бік вкриває її. Таким чином, коли ми опускаємося в шахту, частина, до якої ми звернені обличчям, є лежачим боком або сідницею жили, а та частина, до якої ми звернені спиною, – висячим боком. У певному значенні голова жили відповідає лежачому боку, а хвіст – висячому, оскільки якщо лежачий бік жили направлений на південь, голова жили виходить на поверхню в південному напрямку, і, навпаки, висячий бік, завжди розташований протилежно лежачому, направлений на північ. Відповідно, хвіст жили знаходиться в північному напрямі, якщо це похила жила. Сказане справедливе також відносно сходу, заходу, другорядних напрямів і проміжних положень. Жила, що йде в глибину надр, може бути вертикальною, похилою або викривленою. Лежачий бік похилої жили легко відрізняється від висячого боку, чого не можна сказати відносно вертикальної жили. У разі викривлення жили лежачий бік може стати висячим і, навпаки, висячий бік стає лежачим, однак багато які з цих жил знову стають вертикальними або похилими.}}
 
== Назви історично відомих жил ==
* [[Дар Божий (срібна жила)]]
* [[Небесне воїнство (срібна жила)]]
Рядок 47:
* [[Дайка]]
* [[Апофізи]]
 
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жила_(геологічне_тіло)