Курилов Станіслав Васильович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bazil (обговорення | внесок)
Рядок 13:
Не маючи можливості легально [[Еміграція | покинути СРСР]], Станіслав Курилов став готуватися до втечі. Ця думка зріла в ньому довго, а знайшла вихід спонтанно, коли він побачив оголошення про [[Круїз | круїзний тур]] на лайнері «Радянський Союз», що в грудні 1974 року прямував з Владивостока до [[екватор]]у і назад без заходу в порти. Оскільки теплохід не заходив в іноземні порти, для участі в круїзі не була потрібна [[Віза | виїзна віза]].
 
Розрахувавши по карті оптимальний маршрут, вночі [[13 грудня]] [[1974]] року Станіслав стрибнув з корми з висоти більше 12 метрів. Дивом уникнувши потрапляння під гвинти теплохода, він надів ласти, маску і трубку і вплав попрямував до берега. Без сну, їжі і пиття, не маючи морського спорядження (навіть компасу), Курилов стверджував, що плив у відкритому океані майже три доби. Орієтувався спочатку — по напрямку руху лайнера, з якого він стрибнув, потім — по сонцю і зіркамзірках. Він залишився живий, вибравшись на берег острова [[Сіаргао]] ([[Філіппіни]]). Через проблеми з навігацією і течіями, плановані вісімнадцять кілометрів перетворилися майже в сто. Виявленій Куриловим витривалості сприяли, з його слів, багаторічні заняття йогою.
 
Натомість, відповідно до звіту [[Associated Press]] базованому на інформації поданій владою Філіппін, який було оприлюднено на декілька днів пізніше, його знайшов місцевий рибалка, коли Курилов «учепився в дрейфуючий рибальский човен».