Метонімія: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 2:
 
== Загальні відомості ==
Метонімія та пов'язані з нею частини мови є широковживаними у щоденній розмові та письмі. [[Синекдоха]] та [[металепсис]] розглядаються як типи метонімії. [[Полісемія]] або багатозначність вживаного слова чи фрази, є деколи результатом метонімії. Вона разом з [[Метафора|метафорою]] дають можливість замінити одні поняття іншими. Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Проте, якщо в метафорі заміна певних слів та словосполучень відбувається за схожістю чи аналогією, метонімія визначає заміну через асоціативний ряд чи сукупність суміжних означень. АмереканськийАмериканський літературний теоретик Кент Бьорк розглядає метафору та метонімію як одну із чотирьох [[троп]] поетичного мовлення разом іх синекдохою та іронією.
 
Окрім того, що метонімя є широковживаною в повсякденному мовленні, вона також є частиною мовлення в деякі поезії і великій чатсині риторики. Грецькі та латинські філологи, що вивчали риторику зробили величезний вклад у вивчення метонімії. Наприклад Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий [[троп]] метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери [[Квінтіліан]]. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.