Метонімія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 2:
== Загальні відомості ==
Метонімія та пов'язані з нею частини мови є широковживаними у щоденній розмові та письмі. [[Синекдоха]] та [[металепсис]] розглядаються як типи метонімії. [[Полісемія]] або багатозначність вживаного слова чи фрази, є деколи результатом метонімії. Вона разом з [[Метафора|метафорою]] дають можливість замінити одні поняття іншими. Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Проте, якщо в метафорі заміна певних слів та словосполучень відбувається за схожістю чи аналогією, метонімія визначає заміну через асоціативний ряд чи сукупність суміжних означень.
Окрім того, що метонімя є широковживаною в повсякденному мовленні, вона також є частиною мовлення в деякі поезії і великій чатсині риторики. Грецькі та латинські філологи, що вивчали риторику зробили величезний вклад у вивчення метонімії. Наприклад Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий [[троп]] метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери [[Квінтіліан]]. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.
|