Словник українських наукових і народних назв судинних рослин: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 22:
|тираж = 500 прим.
}}
'''Словник українських наукових і народних назв судинних рослин'''&nbsp;— [[словник]], укладений український науковцем [[Кобів Юрій Йосифович|Юрієм Кобівим]], виданий видавництвом «[[Наукова думка]]» 2004 року. Входить до міжвидавничої серії словників і розмовників української мови «[[Серія «Словники України»|Словники України]]». До словника увійшли близько 40 тисяч народних назв [[Судинні рослини|судинних рослин]] та понад 10 тисяч [[таксон]]ів різного рангу.<ref name="СУНННСР">{{СУНННСР}}</ref>.
 
== Створення ==
Рядок 35:
 
== Значення ==
''Левко Полюга'' бачить цінність роботи з точки зору лексикографії насамперед у тому, що в словнику, на підставі аналізу вживаних народних назв, запропоновано нову систему української наукової ботанічної номенклатури. Для створення такої системи довелося вибрати найвідповідніші наукові назви і узагальнити увесь масив українського наукового назовництва і номенклатури народних назв судинних рослин. Автор цілеспрямовано вилучав з української номенклатури штучні запозичення, очищав її від шкідливих впливів чужих мов, — не лише російської (що зрозуміло), але й невиправдано латинізованих назв при існуванні питомо українських назв<ref>Повернені Кобівом питомі назви є, наприклад, [[іван-чай звичайний]] або [[ромашка лікарська]], названі у чинному на той час Визначнику (1987) «хамерій вузьколистий» та «хамоміла обідрана» відповідно {{ОВРУ|509}}</ref>. У латинсько-українській частині за реєстровим словом латинської назви наводиться '''рекомендована українська назва''' і далі решта українських назв, поширених в українських говорах у розмаїтті фонетичних, морфологічних, словотворчих і лексичних варіантів, причому кожен із цих варіантів супроводжує скорочена назва джерела, де опубліковано відповідну лексему. Рецензент висловлює подив щодо величини масиву опрацьованого матеріалу, адже кількість посилань на літературні та респондентські джерела становить 85 тис.<ref>Полюга Л. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин Ю.Кобова. Рецензія//Вісник львівського університету. Серія книгознавства, 2006. — Вип. 1. — С. 274–275.</ref>.
 
''Євгенія Карпіловська'' у своїй рецензії наголошує, що в матеріалі словника крізь власне мовну тканину в найменуваннях прозирає народна психологія, сприйняття довкілля, осмислення впливу на людину рослинного світу, його участі в житті й діяльності українців. Завдяки систематизованому у словнику матеріалові, всебічній паспортизації назв за джерелами, а на їхній основі – за регіональними особливостями назв, наведеними у словнику, читач дістає змогу з'ясувати, які саме властивості окремих рослин українці знали і вибирали для означення тієї чи іншої рослини, які її ознаки покладено в основу окремих назв. Вона вважає , що «вихід "Словника українських наукових і народних назв судинних рослин" Юрія Кобова у світ — це не лише данина пам'яті всіх, хто збирав і опрацьовував українську ботанічну лексику та виробляв українську наукову ботанічну номенклатуру, а й важливий і перспективний внесок до сучасного українського професійного лексикону»<ref>Карпіловська Є. Рецензія на словник Ю. Кобова//Лексикографічний бюлетень, вип. 11, 2005. — С. 109—113.</ref>.