Староство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Albedo (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
'''Старо́ство'''
# Адміністративно-територіальна і господарська одиниця в державних володіннях у середньовічній Польщі, [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] та на загарбаних ними українських і білоруських землях. До складу С. входили одне і більше [[місто|міст]] та містечок й кілька сіл. С. надавали вищим урядовцям ([[магнат]]ам, багатій [[шляхта|шляхті]]) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота [[влада|влади]], за винятком права надавання [[привілей|привілеїв]].
# У західноукраїнських землях, що з кін. 18 ст. знаходились у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], а у 1918—39 - Польщі, очолюване старостою [[повіт]]ове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території повіту. Апарат управління С. складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (т.зв. адміністративно-каральна юстиція), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тис. злотих. Другорядне положення в апараті повітових С. займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу.▼
На Правобережній Україні [[Білоцерківське староство]] належало кн. [[Острозький Костянтин|Костянтину Острозькому]], а згодом його синові [[Острозький Януш|Янушу]], [[Корсунське староство]] з кінця XVI ст. перебувало в руках [[Даниловичі]]в, [[Житомирське староство|Житомирське]] — тривалий час належало князям [[Заславські|Заславським]] і т. д. Широко практикувалася прижиттєва уступка права на старостинський уряд синам. Так [[1638]] р. кн. [[Вишневецький Костянтин]] уступив право на [[Черкаське староство]] своєму синові [[Вишневецький Олександр|Олександру]] (Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim księstwie Litewskim w XV—XVI wieku.— Warszawa, 1887.— S. 371). На Україні, де опір середньої шляхти [[магнат]]ам не був таким організованим і послідовним, як в інших регіонах [[ Річ Посполита| Речі Посполитої]], процвітала практика зосередження в одних руках багатьох державних урядів і староств.
▲# У західноукраїнських землях, що з кін. 18
[[Категорія:Історія Польщі]]
| |||