Олег Віщий: відмінності між версіями

'''Оле́г''' ({{lang-orv|Ѡлегъ}}; до [[879]]&nbsp;— [[912]])&nbsp;— напівлегендарний київський князь ([[882]]—[[912]]) [[Варяги|варязького]] (данського<ref>[[Мицько Ігор Зіновійович|Мицько І.]][http://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Datskoe_proyskhozhdenye_kniazia_Oleha_ros.pdf Датское происхождение князя Олега]. 2010 {{ref-ru}}</ref>) походження. Швагро та соратник [[Рюрик]]а. Регент і дядько князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря]]. Згідно з «[[Повість временних літ|Повістю минулих літ]]» завоював [[Київ]], убивши місцевих правителів, варягів [[Аскольд]]а і [[Дір]]а; після чого промовив слова «[[Мати міст руських|хай буде се мати городам руським]]». Здійснив похід на [[Константинополь]] ([[911]]). За переказом отруєний [[Змії|змієм]], який виліз із черепа його мертвого коня. У іноземних джерелах невідомий<ref>Брайчевський М. ''Суспільно-політичні рухи у в Київській Русі''. Вибране.&nbsp;— К. : Вид. О. Теліги, 2009.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 111.&nbsp;— ISBN 978-966-7601-68-3.</ref>. Прозваний у літописі '''Віщим''', тобто [[Магія|чаклуном]], [[Волхви|волхвом]]<ref name="ЕІУ">Котляр 2010:562.</ref>.

 

{{ahnentafel-compact5

|style=font-size: 90%; line-height: 110%;