Відмінності між версіями «Монаднок»

423 байти додано ,  1 місяць тому
Класифікація Ентоні Янга (1969) виділяє шість типів інсельбергів; [[Останець|останці]], {{нп|конічні пагорби|||Conical hill}}, опуклі-увігнуті пагорби, пасмові скелі над покритим реголітом схилом, [[гранітний купол]] і коп'є або тор<ref name=Young1969>{{Cite book|title=Slopes|last=Young|first=Anthony|publisher=Oliver & Boyd|year=1969|location=Edinburgh|pages=209|editor-last=Clayton|editor-first=K.M.}}</ref>
 
Вулканічні або інші процеси можуть спричинити утворення гірської породи, стійкої до ерозії, всередині тіла з м’якших порід, таких як [[вапняк]], який є сприйнятливіший до ерозії. Коли менш стійка порода стирається, утворюючи рівнину, більш стійка порода залишається як ізольована гора. Міцність нерозмитої породи часто пояснюється герметичністю її [[Окремість гірських порід|окремості]]<ref>"A Dictionary of Ecology" (2004). [22]Encyclopedia.com. Retrieved November 28, 2009</ref>{{efn-ua|{{harvtxt|Twidale|1981}} "Granitic Inselbergs: …"<ref>{{cite journal |last=Twidale |first=C.R. |author-link=Charles Rowland Twidale |title=Granitic Inselbergs: Domed, Block-Strewn and Castellated |journal=[B[The Geographical Journal]] |volume=147 |issue=1 |year=1981 |pages=54–71 |jstor=633409 |doi=10.2307/633409 |ref=harv}}</ref>
 
Інсельберги можуть бути перероблені крижаними покривами приблизно так само, як і роутон мутоні. На півночі Швеції приклади цього типу інзельбергів називають флігбергами [24]: 326–327 [25].
235 404

редагування