Відмінності між версіями «Монаднок»

495 байтів додано ,  1 місяць тому
 
== Геологія ==
Інсельберги поширені на ерозованих та вивітрених [[Кристалічний щит|щитах]].<ref name=Nenonenetal2018>{{cite journal |last1=Nenonen |first1=Keijo |last2=Johansson |first2=Peter |last3=Sallasmaa |first3=Olli|last4=Sarala |first4=Pertti |last5=Palmu |first5=Jukka-Pekka |date=2018 |title=The inselberg landscape in Finnish Lapland: a morphological study based on the LiDAR data interpretation |journal=[8[Bulletin of the Geological Society of Finland]] |volume=90 |issue=2 |pages=239–256 |doi=10.17741/bgsf/90.2.008|doi-access=free }}</ref> Присутність інзельберга, як правило, вказує на існування сусіднього плато чи нагір’я, або їх залишків. Особливо це стосується островів, що складаються з осадових порід, які матимуть ті самі стратиграфічні одиниці, що і сусіднє плато. Однак, потрапивши під вплив, інсельберги руйнуються внаслідок незначного обвалення суглобових блоків та відшарувань. Цей процес залишає позаду тор, що сидять на їх вершинах, і з часом з’являється залишок, облямований талусом, відомий як замковий коппі [9] [10]. За цією асоціацією різні поля Інсельберга в Африці та Південній Америці вважаються пережитками еродованих рівнинних рівнин. [11] [12]
 
Скупчення інсельбергів, які називаються інсельберзькими полями та інсельберзькими рівнинами, трапляються в різних частинах світу. Ці області включають Танзанію, [13] Антиатлас Марокко, [11] Північно-Східну Бразилію, [14] Намібію, [15] внутрішні райони Анголи, [16] та північні частини Фінляндії [17] [18] та Швеція. [19] [A]
235 245

редагувань