Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
В Інституті є бібліотека, архів, унікальні бази даних, в тому числі картотеки словника української мови XIV—XV ст., джерелознавчі картотеки [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]] та [[Кордуба Мирон Михайлович|Мирона Кордуби]]. Експозиція та фонди археологічного музею завдяки щорічним експозиціям поповнюються цінними експонатами з пам'яток археології земель Галичини і Волині.
=== Вчена рада ===▼
З 1994 р. в Інституті діє Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій (Д 35.222.01) із спеціальностей історія України (07.00.01), всесвітня історія (07.00.02) та етнологія (07.00.05). Тільки за 2005—2007 рр. на ній було захищено 7 докторських і 22 кандидатські дисертації.▼
== Структура ==
Рядок 19 ⟶ 13:
* Відділ української літератури (завідувач член-кореспондент НАН України М. Ільницький);
* Центр дослідження українсько-польських відносин (керівник доктор історичних наук М. Литвин).
* В 2008 в Інституті працював 81 науковий співробітник, в тому числі 16 докторів наук і 46 кандидатів наук, серед яких один академік і один член-кореспондент НАН України.
* 2001 — 71 науковий співробітник, 13 докторів і 35 кандидатів наук.
* 1991 — 84 наукових співробітники, 10 докторів і 30 кандидатів наук;
* 1971 — 61 науковий спіробітник, 7 докторів і 27 кандидатів наук;
* 1951 — 47 наукових співробітників, в тому числі 6 докторів наук і 12 кандидатів наук;
▲З 1994 р. в Інституті діє Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій (Д 35.222.01) із спеціальностей історія України (07.00.01), всесвітня історія (07.00.02) та етнологія (07.00.05).
== Публікації ==
Рядок 25 ⟶ 29:
Серед найважливіших наукових досягнень Інституту слід назвати
* фундаментальну монографію І. Крип'якевича «Богдан Хмельницький» (1954),
* унікальний каталог стародруків «Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків виданих в Україні» (два томи у трьох книгах, 1981, 1984), опрацьований Я. Ісаєвичем і Я. Запаском,
* 3-томну «Історію Львова» (2006—2007),
* праці М. Ільницького «У фокусі віддзеркалень: Статті. Портрети. Спогади» (2005),
* Я. Ісаєвича «Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми» (2002),
* Я. Ісаєвича «Voluntary Brotherhood: Confraternities of Laymen in Early Modern Ukraine» (Edmonton, Toronto, 2006),
* Л. Войтовича «Княжа доба на Русі: портрети еліти» (2006),
* О. Кровицької «Українська лексикографія: теорія і практика» (2006),
* Я. Мельник «Іван Франко й biblia apocrypha» (2006),
* О. Горбача «Арго в Україні» (2006),
* А. Заярнюка «Ідіоми емансипації: „визвольні“ проекти і галицьке село у середині ХІХ ст.» (2007),
* М. Литвина і К. Науменка «Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали» (2007),
* «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених» (2007) та ін.
Археографічна діяльність Інституту реалізована в ряді серійних документальних видань, серед яких
* «Культурне життя в Україні: Західні землі», тт. 1-3 (1995—2006),
* «Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х років. Документи, матеріали, спогади», тт. 1-3 (1996—2002),
* «Я винен тим, що українець»: інтерв'ю Юрія Зайцева з Олексою Різниківим. Документи" (2007),
* «Русалка Дністрова». Науково-критичне видання". Книги 1-2. (2008) та ін.
Працівники Інституту регулярно видають низку цінних словників, зокрема
* «Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.» (13 випусків, 1994—2007),
* Л. Полюга «Словник українських синонімів і антонімів» (2007),
* Л. Полюга «Повний словник антонімів української мови» (2006),
* Д. Гринчишин «Словник-довідник з культури української мови» (2006) тощо, а також багато науково-довідкових видань.
Рядок 57 ⟶ 61:
== Міжнародні зв'язки ==
Міжнародні зв'язки і співробітництво Інституту активно розвиваються в останні п'ятнадцять років. Вони охоплюють контакти і співпрацю з науковими установами Польщі, Росії, Австрії, Чехії, Словачиини, США, Канади та інших країн. Учені Інституту неодноразово виїжджали на стажування до наукових центрів ряду країн, а також приймали у себе іноземних учених.
Особливо плідне співробітництво склалося з науковими осередками Польщі, яке проявляється в організації спільних археологічних експедицій, проведенні наукових форумів різного рівня, спільних публікаціях тощо.
За підписаною угодою про наукову співпрацю з Інститутом польської мови ПАН у Кракові проводяться спільні дослідження з теми «Загальнокарпатський діалектологічний атлас»; історики, археологи і філологи налагодили конкретну співпрацю з вченими Варшавського, Жешівського, Краківського університетів, Польською Академією Знань, Інститутом Центрально-Східної Європи в Любліні, Південно-Східним Науковим Інститутом в Перемишлі в рамках спільних наукових проектів.
З вченими університетів і академічних установ Росії співробітники Інституту співпрацюють в дослідженні періоду Київської Русі і вивченні славістичної тематики.
Окремої уваги заслуговує співпраця Інституту з Фондом катедр українознавства у США, Українським науковим інститутом Гарвардського університету у США і Канадським інститутом українських студій Університету Альберти в Канаді, зокрема у роботі над історичним словником української мови, виданні документів українського суспільно-політичного руху у ХХ ст.
Рядок 68 ⟶ 72:
== Відзнаки ==
Наукові співробітники Інституту неодноразово відзначалися високими державними і академічними нагородами та почесними званнями.
* Державної премії в галузі науки і техніки України були удостоєні Я. Закревська і Л. Коць-Григорович за працю над «Атласом української мови»,
* премією НАН України ім. М. Грушевського відзначені М. Литвин і Л. Войтович.
* Почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України присвоєно Я. Ісаєвичу, М. Литвину та І. Патеру,
* Заслуженого працівника культури України — В. Гориню і Ф. Стеблію.
* Орденом Ярослава Мудрого V ступеня нагороджено Я. Ісаєвича,
* орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — Ф. Стеблія і К. Науменка,
* орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня — У. Єдлінську.
== Посилання ==
* http://www.inst-ukr.lviv.ua
[[Категорія:Інститути НАН України]]
| |||