Горіх волоський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 12:
 
== Ботанічний опис ==
[[Стовбур (ботаніка)|Стовбур]] товстий і гіллястий, вкритий ясно-сірою [[Кора рослин|корою]] з поздовжніми тріщинами. Молоді [[Пагін|пагони]] блискучі оливково-сірі з круглими, опушенимизапушеними [[брунька]]ми.
 
Листки великі, чергові (20-40 см завдовжки), непарноперисті з 7—11 листочками, з яких верхній найбільший. Листочки цілокраї, яйцеподібні, при розпусканні рожеві, влітку темно-зелені, блискучі, зісподу матові, при розтиранні з приємним характерним запахом.
Рядок 24:
В Україні поширений у садово-паркових культурах, у лісових насадженнях як плодова супутня порода, в лісосмугах і придорожніх посадках. Заготівля можлива в місцях вирощування. Назва походить від назви [[Волощина|Волощини]] (Молдова), звідки він, ймовірно, поширився на Україну.
 
Основні насадження волоських горіхів в Україні розміщені в [[Чернівецька область|Чернівецькій області]] та [[Крим]]у.<ref name="укрстрави">Українські страви (Третє видання)&nbsp;— Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960</ref>.
 
== Поширення ==
Батьківщиною грецького горіха є територія від східної Туреччини й Лівану до північно-західної Індії. Пліній у своїй «[[Природнича історія (Пліній)|Naturalis historia]]» повідомляє, що греки привезли це дерево до Європи в 7–5 століттях до н. е. Нині вид широко натуралізований і культивується у помірних регіонах світу<ref>{{cite web |url=http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:442427-1 |назва=Plants of the World Online / Kew Science |дата-доступу=01.03.2021}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.catalogueoflife.org/data/taxon/6NFN8 |назва=Catalogue of Life |дата-доступу=01.03.2021}} {{ref-en}}</ref>.
 
== Хімічний склад ==