Вікіпедія

Конфлікт: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Замінено Скасовано Візуальний редактор
м Відкинуто редагування 185.249.163.142 (обговорення) до зробленого Fessor
Мітка: Відкіт
Рядок 3:
 
Залежно від сфери життєдіяльності людей конфлікти поділяються на [[Виробництво|виробничі]], [[Громадськість|громадські]], [[Політика|політичні]] та [[побут]]ові. Конфліктувати можуть [[Спільнота|громадські групи]], групи тварин, окремі [[Особистість|особистості]] і особини у тваринному світі, [[Технічна система|технічні системи]]. Конфліктні [[Ситуація|ситуації]] вивчає [[конфліктологія]].
 
== Причини виникнення конфліктів ==
* Соціально-політичні та економічні.
* Соціально-демографічні: відображають розбіжності між людьми.
* Соціально-психологічні: явища в соціальних групах.
* Індивідуально-психологічні: тобто індивідуальні особливості особистості.
 
== Види конфліктів ==
* Конфлікти цілей: виражаються в тому, що сторони по-різному бачать стан об'єкта в майбутньому.
* Конфлікти пізнання (творчі конфлікти): виникають коли сторони мають різні погляди, ідеї та думки щодо вирішуваної проблеми.
* Емоційні (чуттєві) конфлікти: з'являються, коли в основі міжособових стосунків лежать різні почуття та емоції людей.
 
== Рівні конфліктів ==
* [[Внутрішньоособистісний конфлікт|Внутрішньоособовий]]: конфлікт всередині себе.
* Міжособовий: виникає між людьми через відмінність їхніх цілей або інтересів.
* Між особою та групою: коли особа займає позицію, відмінну від усієї групи.
* Міжгруповий: конфлікт між учасниками соціальної групи.
 
== Фази конфлікту ==
# Латентна фаза — зародження конфлікту.
# Демонстративна фаза — усвідомлення виникнення конфлікту.
# Агресивна фаза — загострення конфлікту.
# Батальна фаза — вирішення конфлікту.
 
== Види міжнародних конфліктів ==
* [[міжнародна криза]];
* [[Мілітаризований міждержавний конфлікт|конфлікт малої інтенсивності]];
* [[тероризм]];
* [[Громадянська війна|громадянські війни]] та [[Революція|революції]];
* [[війна]].
 
== Конфлікт у суспільстві ==
Конфлікт — це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій ([[Потреба|потреб]], [[інтерес]]ів, [[Цінності|ціннісних орієнтацій]], [[Соціальна установка|соціальних установок]], [[план]]ів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.
 
== Типи конфліктів ==
* Реальний конфлікт — це конфлікт, який об'єктивно існує і адекватно сприймається.
* Випадковий, або умовний, конфлікт — залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.
* Зміщений конфлікт — реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації.
* Помилково дописаний конфлікт — конфлікт, що помилково тлумачиться.
* Латентний конфлікт — конфлікт, який має відбутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється.
* Хибний конфлікт — у цьому випадку реальних підстав для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помилкове сприймання та розуміння ситуації.
 
== Політичний конфлікт ==
[[Політичний конфлікт]]&nbsp;— гостре зіткнення протилежних сторін, обумовлене спільним виявом різних інтересів, поглядів, цілей у процесі боротьби за владу, перерозподілу і використання [[Політична влада|політичної влади]], оволодіння ключовими позиціями у владних структурах та інститутах, завоювання права на вплив або доступ до ухвалення рішень, про [[розподіл влади]] і власності в суспільстві. Саме в політичній сфері відбуваються найгостріші конфлікти між індивідами і соціальними групами. Політика, з одного боку, діяльність з попередження і вирішення конфліктів. З іншого боку, політика&nbsp;— засіб провокування конфліктів, оскільки вона зв'язана з боротьбою за володіння владою. Технологія і практика управління конфліктами визначаються не тільки загальними правилами, але і соціально-економічним, політичним станом суспільства, історичними, національними, релігійними і культурними особливостями.<ref>[http://tsput.ru/res/polit/polit_lekz.rar Политология (электронный вариант курса лекций) // Тульский государственный педагогический университет им. Л.&nbsp;Н.&nbsp;Толстого, 2000 г.] {{ref-ru}}</ref>
 
У суспільстві насамперед мають вирішуватися політичні конфлікти, оскільки саме вони створюють основну загрозу для життя держави та її народу.
 
=== Структура політичного конфлікту ===
Політичний конфлікт можна визначити як зіткнення осіб з питань щодо державної влади. Конфлікт, як самостійне [[соціальне явище]], має складну структуру, що містить дві групи елементів. Одну з них, по горизонталі, утворюють&nbsp;— суб'єкт конфлікту, предмет конфлікту (інтерес, потреби, позиції) і конфліктної ситуації. До іншої структурної групи конфлікту, по вертикалі, належать&nbsp;— витоки, процес розгортання конфлікту і вихід із нього.<ref>Здесенко А.&nbsp;П.&nbsp;Конфліктологія: навч. посібник&nbsp;— Д.: ДДУ, 1996&nbsp;р.&nbsp;— 112 с.</ref>
 
=== Основні підходи в теорії політичного конфлікту ===
Сучасні уявлення про політичний конфлікт&nbsp;— результат тривалої еволюції ідей про конфлікти в сферах суспільної життєдіяльності. Теорії конфліктів в основному склалися в XIX—XX століттях, їхні автори обґрунтували три основних підходи до розуміння і ролі конфліктів у суспільстві:
 
* перший&nbsp;— визнання принципової неминучості і непереборності з життя, що ведучої ролі конфліктів у суспільному розвитку; цей напрямок представляють [[Герберт Спенсер|Г. Спенсер]], [[Людвіг Гумплович|Л. Гумплович]], [[Карл Маркс|К. Маркс]], Г. Моска, [[Льюїс Козер|Л. Козер]], [[Ральф Дарендорф|Р. Дарендорф]], К. Боулдинг, [[Бакунін Михайло Олександрович|М. Бакунін]], [[Лавров Петро Лаврович|П. Лавров]], [[Ленін Володимир Ілліч|В. Ленін]] і ін.;
* другий&nbsp;— неприйняття конфліктів, що виявляють себе як війни, революції, класова боротьба, соціальні експерименти, визнання їх аномаліями суспільного розвитку, що викликають нестабільність, порушення рівноваги в соціально-економічній і політичній системах; прихильниками даного напрямку є [[Еміль Дюркгайм|Е. Дюркгейм]], [[Талкотт Парсонс|Т. Парсонс]], [[Соловйов Володимир Сергійович|В. Соловйов]], [[Ковалевський Максим Максимович|М.&nbsp;М.&nbsp;Ковалевський]], [[Бердяєв Микола Олександрович|М. Бердяєв]], [[Сорокін Питирим Олександрович|П. Сорокін]], І. Ільїн;
* третій&nbsp;— розгляд конфлікту як одного з багатьох видів соціальної взаємодії і соціальних контактів поряд з конкуренцією, солідарністю, кооперацією, партнерством; виразники цього напрямку [[Георг Зіммель|Г. Зіммель]], [[Льюїс Козер|Л. Козер]], [[Макс Вебер|М. Вебер]], [[Роберт Парк|Р. Парк]], Ч. Міллз, Б. Чічерін та ін.
 
Реальне життя набагато складніше будь-яких схем і припускає таку взаємодію індивідів, груп, організацій, інститутів, у процесі якої мають місце співробітництво, суперництво, розбіжність інтересів, цінностей, ненависть, боротьба, конфлікт. Роль конфліктів у тім, що вони найбільш гостро сигналізують владі та суспільству про виникаючі розбіжності, протиріччя і стимулюють практичні дії для своєчасного подолання наявних проблем.
 
На думку [[Ральф Дарендорф|Р. Дарендорфа]], автора конфліктної моделі суспільства, головне питання в конфліктах&nbsp;— це хто і в якому вигляді розпоряджається ресурсами, у чиїх руках влада, що дозволяє одній групі людей розпоряджатись діяльністю інших.
 
Специфіка конфлікту полягає у тому, що він є контрпродуктивним, в процесі його дії ускладнюються або і взагалі унеможливлюються функції відтворення та виробництва матеріальних і духовних цінностей. Тому конфлікт входить у протиріччя із політикою, оскільки її основним показником є прийняття рішень, що безумовно базується на узгодженій взаємодії людей.
 
Суб'єктами політичного конфлікту можуть бути держава, класи, соціальні групи, політичні партії, особистості.
 
=== Функції політичного конфлікту ===
Значення та місця конфлікту в політичному житті може бути уточнене на основі його функцій. Під функцією конфлікту розуміються визначені в тих або інших тимчасових рамках наслідки або спрямованість його впливу на суспільство в цілому або на окремі сфери життєдіяльності. Про позитивне або негативне значення конфліктів можна говорити лише у конкретних випадках і в досить умовному змісті. Конфлікти поліфункціональні:
 
* виконують стабілізаційну роль, але можуть привести до дезінтеграції і дестабілізації суспільства;
* сприяють вирішенню протиріч і відновленню балансу у суспільстві, а можуть спричинити загибель людей і призвести до матеріальних втрат;
* стимулюють переоцінку цінностей, ідеалів, прискорюють або сповільнюють процес становлення нових структур;
* забезпечують краще пізнання учасників конфлікту, а можуть призвести до кризи або втрати [[Легітимність|легітимності влади]]<ref>Запрудский&nbsp;Ю.&nbsp;Г. Социальний конфликт (политологический анализ).&nbsp;— С. 87.</ref>.
 
Попри те, що кожен узятий окремо конфлікт унікальний, він усе ж несе у собі деякі загальні риси, що дозволяє віднести його до того або іншого типу (класові, видові). В основі типології конфліктів може бути:
 
* подібність причин, що викликали конфлікт: соціальна несправедливість, нерівна участь у прийнятті політичних рішень, відчуження від влади і політичних інститутів;
* сфера прояву: соціальна, міжнаціональна, культурна, військова тощо;
* рівень формування і прояву: на міжособистісному, груповому, регіональному і глобальному рівнях;
* на організаційному рівні: міжпартійні, міжінституціональні, між владою і суспільними силами, інтереси яких не представлені у владних структурах або представлені у виді заперечення і придушення цих інтересів, усередині самої влади;
* час дії: затяжні, швидкоплинні.
 
Сучасні дослідники виділяють конфлікти, зв'язані з процесами модернізації політичних систем: конфлікти цивілізаційного характеру, а також конфлікти потреб, інтересів, цінностей і ідентифікації.
 
== Юридичний конфлікт ==
Юридичний конфлікт у вузькому розумінні виникає у власне правовій сфері, має суто нормативний характер, виражається у формі [[Правовий спір|правових спорів]].
 
Юридичними є усі міждержавні, конституційні, трудові, кримінальні, а також чимало господарських, сімейних, побутових та інших конфліктів, якщо вони виникли у зв'язку із застосуванням, зміною, порушенням або тлумаченням права.
 
У широкому розумінні юридичний конфлікт&nbsp;— це будь-який соціальний конфлікт, який має хоча б один з елементів, що володіють юридичною характеристикою, і який завершується юридичним шляхом. Конфлікти часто-густо мають змішаний або перехідний характер.
 
До юридичних можна зарахувати конфлікти, які відбуваються у сфері відносин, що регулюються правом або підлягають правовому регулюванню. Коротко кажучи, юридичний конфлікт являє собою юридичні відносини плюс конфліктні дії сторін (протиборство).
 
== Щоб подолати конфліктну ситуацію, потрібно ==
# Знайти коріння її зародження, визначити сфери, причини і рівень.
# Проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту.
# Зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту.
# Обрати оптимальну модель поведінки.
# Запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони.
# Обрати правильне рішення та втілити його в життя.
 
== Обставини, які сприяють успішному врегулюванню конфліктів ==
Соціолог Р. Дарендорф вказує на три важливі обставини, що сприяють успішному врегулюванню конфліктів:
 
* Наявність ціннісних передумов. Кожна сторона конфлікту повинна визнати наявність конфліктної ситуації, а за опонентом — право на існування. Регулювання конфлікту неможливе, якщо одна зі сторін заявляє, що протилежна сторона не має право на існування або що її позиція позбавлена будь-яких підстав;
* Рівень організації сторін. Чим більше організованими є сторони, тим легше досягнути домовленості та виконання умов угоди. Дифузний, розпливчастий характер інтересів, їх розпорошеність унеможливлює регулювання конфліктів.;
* Сторони конфлікту повинні дотримуватись певних правил, що дають змогу зберегти або підтримувати їхні відносини. Ці правила повинні забезпечувати рівні можливості для кожної зі сторін конфлікту, певний баланс у їхніх взаємовідносинах.
 
== Див. також ==
* [[Онтологія конфлікту]]
* [[Антагонізм в природі і суспільстві]]
* [[Гібридна війна]]
* [[Діаграма Томаса — Кілмана]]
* [[Криза]]
* [[Критична точка конфлікту]]
 
== Джерела ==
* Словник-довідник термінів з конфліктології / Під ред. проф. М.&nbsp;І.&nbsp;Пірен, проф. Г.&nbsp;В.&nbsp;Ложкіна.&nbsp;— Київ-Чернівці, 1995.
* ''Здесенко&nbsp;А.&nbsp;П.'' Конфліктологія: навчальний посібник&nbsp;— Д.: ДДУ, 1996&nbsp;р.&nbsp;— 112 с.
* ''Запрудский&nbsp;Ю.&nbsp;Г.'' Социальний конфликт (политологический анализ).&nbsp;— С. 87.
* Политология. Учебное пособие для студентов. Тульский государственный педагогический университет им Л.&nbsp;Н.&nbsp;Толстого,2001 г. ([https://web.archive.org/web/20101011091429/http://www.tspu.tula.ru/res/other/politolog/index.html]
 
== Література ==
* ''І.&nbsp;Л.&nbsp;Валевська, Г.&nbsp;М.&nbsp;Перепелиця''. Конфлікт міжнародний// [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''А.Дондюк''. Конфлікт // {{ФЕС}}
* ''В. Котигоренко''. Конфлікт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.360 ISBN 978-966-611-818-2
* ''Г. Перепелиця'' . Військово-політичний конфлікт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— 808 с. ISBN 978-966-611-818-2.
*Юридичний конфлікт // {{ВУЮЕ3|сторінки = 912}}
* Особа і суспільство: Підручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.І. Бортников та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1997.— 352с.:іл.
* Психологія конфліктів : навч. посіб. / Н. В. Партико. – Львів : Львівська політехніка, 2019. – 132 с. – ISBN 966-941-369-7.
* Психологія управління конфліктами в організації : (на матеріалі діяльн. освіт. організацій) : монографія / Л. М. Карамушка, Т. М. Дзюба ; АПН України, Ін-т психології им. Г. С. Костюка, Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, Укр. асоц.. організац. психологів та психологів праці. − К. : Наук. світ, 2009. − 266 с. : табл. − Бібліогр. : с. 156−176 (230 назв). − ISBN 978-966-675-612-4.
* Управління конфліктами : навч. посіб. / Г. М. Захарчин, Р. О. Винничук. – 2-е вид., допов. – Львів : Львівська політехніка, 2019. – 192 с. – ISBN 966-941-347-5.
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19240211/legal/konflikt Конфлікт] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://www.psyworld.info/online-testy/metodika-ocenki-sposobov-reagirovaniya-v-konflikte-k-n-tomasa Методика оцінки способів реагування в конфлікті К.&nbsp;М.&nbsp;Томаса]
* [http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Конфлікт] ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— 416с. ISBN 978-966-485-156-2
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3235 Конфлікт] [[ЕСУ]]
* {{УМЕ9|частина=Незгода, звада|сторінки=1117}}
*{{УМЕ13|частина=Сварливість|сторінки=1686}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Конфлікт|сторінки =520-521}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Sociology-stub}}
{{Psycho-stub}}
{{Politology-stub}}
{{Econ-stub}}
 
[[Категорія:Конфліктологія]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конфлікт