Галаха: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок) |
Ilyaroz (обговорення | внесок) |
||
Рядок 25:
Термін Галаха [[Арамейська мова|арамейського]] походження від кореня הלך «ходіть», якому було надано значення «прийнятий путь, закон»). Зрозумілий спочатку як постанова або рішення у [[Мішна|Мішні]], термін Галаха став згодом позначати всі правової і релігійної системи юдаїзму.
У [[Тора|Торі]], що регламентують життя євреїв, після остаточної редакції не допускаються ніякі зміни або доповнення. Текст приписів у Торі часто не відповідає практичним вимогам життя. Деякі регламентації Тори потребують тлумачення або точного визначення, інші потребують пристосування до
В багатьох місцях Тори зустрічаються сліди ранніх досинайских норм пізніше включених до Галахи. Усне тлумачення Тори почалося незабаром після її оголошення Письмовим Законом між серединою 5 столііття і початком 4 столііття до нашої ери. традиція вважає що започаткував усне тлумачення приписів Тори священиком [[Езра]], базуючись на свідоцтві Біблії про його діяльність.
Велике Зібрання («Кнесет ха-Гдола», або «Велика Синагога») організація, що згадується в єврейській традиції як вища установа єврейських мудреців часів Ездри. Мудреці Великого Зібрання виконували роль духовних вождів, законодавців, а також були укладачами і редакторами [[Танах]]а і молитов. Їм приписується отримання Закону від пророків та вручення його подальшим законовчителем а також введення поняття [[Мідраш]] («вивчення Закону»), Галаха і [[Агада]] і встановлення низки релігійних звичаїв.
| |||