Вікіпедія

Гребенча Михайло Кузьмич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Гребенча, Михаил Кузьмич»
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Науковець}}
'''Михайло Кузьмич Гребенча''' ([[1897]], [[Малаєшти (Григоріопольський район)|Малаєшти]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]]  — [[21 червня]] [[1948]], [[Москва]])  — радянський [[математик]], [[Учитель|педагог]], [[професор]], завідувач кафедри математики [[Московський державний гірничий університет|Московського гірничого інституту]] (нині - — {{Нп|Національний дослідницький технологічний університет «МІСіС»|Гірничий інститут НДТУ "МІсісМІСіс"|ru|МИСиС}}). У 1941 році - — виконувач обов'язків ректора Московського гірничого інституту ім. Й.  В.  Сталіна. Можливо, був ректором [[Московський педагогічний державний університет|ММПІ ім. В.  П.  Потьомкіна]].▼
}}
 
▲'''Михайло Кузьмич Гребенча''' ([[1897]], [[Малаєшти (Григоріопольський район)|Малаєшти]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]] — [[21 червня]] [[1948]], [[Москва]]) — радянський [[математик]], [[Учитель|педагог]], [[професор]], завідувач кафедри математики [[Московський державний гірничий університет|Московського гірничого інституту]] (нині - {{Нп|Національний дослідницький технологічний університет «МІСіС»|Гірничий інститут НДТУ "МІсіс"|ru|МИСиС}}). У 1941 році - виконувач обов'язків ректора Московського гірничого інституту ім. Й. В. Сталіна. Можливо, був ректором [[Московський педагогічний державний університет|ММПІ ім. В. П. Потьомкіна]].
 
== Життєпис ==
Михайло Кузьмич Гребенча народився 1897 року в родині народного вчителя села [[Малаєшти (Григоріопольський район)|Малаєшти]] [[Тираспольський повіт|Тираспольського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. [[Молдовани|Молдованин]]н. 1915 року закінчив гімназію в [[Миколаїв|Миколаєві]], того ж року вступив на фізико-математичний факультет [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського університету]]. У квітні 1918 року, студентом Московського університету, вступив добровольцем до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Учасник [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]], брав участь у боях на Південному фронті, контужений, після чого демобілізований у жовтні 1918 року. Після повернення з фронту відновився в Московському університеті, який закінчив 1919 року.
 
Відразу після закінчення університету, у березні 1919 року, вступив на посаду викладача підготовчих курсів {{Нп|Московська гірнича академія|Московської гірничої академії|ru|Московская горная академия}}. 1920 року М.  К.  Гребенчу на загальних зборах професорсько-викладацького складу обрано професором МГА за кафедрою математики. Як і багато студентів і викладачів, у голодні 1920-ті роки бідував. [[Ємельянов Василь Семенович|Василь Семенович Ємельянов]], який був тоді студентом МГА, згадував:
{{Цитата|Донині стоїть переді мною постать професора математики М. К. Гребенчі в зношеному... пальті, що нагадує якийсь дивний мішок, який він підперізував сплетеною з лика мотузкою. Потираючи змерзлі руки, він брав крейду і говорив нам про основи диференціального числення, силкуючись написати крейдою рівняння: крейда кришилася, дряпала і не писала.<ref>{{Cite web|url=http://misis.ru/files/-/2b3d4b82eeed500da4cf550ed5333a73/steelI04_17n_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B8%CC%86%D1%82.pdf|title=«Тогдашний студент был жадный до знаний»|last=|website=газета "Сталь"|date=|publisher=}}</ref>{{oq|ru|До сих пор стоит передо мною фигура профессора по математике М.К. Гребенчи в изношенном…пальто, напоминающем какой-то странный мешок, который он подпоясывал сплетенной из мочалы веревкой. Потирая озябшие руки, он брал мел и говорил нам об основах дифференциального исчисления, силясь написать мелом уравнения: мел крошился, царапал и не писал.}}}}
<ref>{{Cite web|url=http://misis.ru/files/-/2b3d4b82eeed500da4cf550ed5333a73/steelI04_17n_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B8%CC%86%D1%82.pdf|title=«Тогдашний студент был жадный до знаний»|last=|website=газета "Сталь"|date=|publisher=}}</ref>
 
1930 року після поділу Московської гірничої академії на шість вузів, М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча зайняв посаду професора –&nbsp;— завідувача кафедри математики [[Московський державний гірничий університет|Московського гірничого інституту]] (нині –&nbsp;— Гірничий інститут [[Національний дослідницький технологічний університет «МІСіС»|НДТУ «МІСіс»]]). Кафедрою керував до останніх днів життя.
 
Крім МГА і пізніше МГІ, викладав також у вечірньому Московському міському педагогічному інституті з моменту його організації в 1931 році. За повідомленням колишнього декана фізико-математичного факультету [[Курський державний університет|Курського державного педагогічного інституту]] Лідії Михайлівни Леонідової, 1932 року був ректором МДПІ<ref>{{Cite web|url=http://kursk.bezformata.ru/listnews/o-vremeni-o-zhizni-o-sebe/3479905/|title="О времени, о жизни, о себе"|last=|website=|date=|publisher=}}</ref>. 1933 року, коли при вечірньому інституті відкрилось денне відділення, зайняв посаду завідувача кафедри [[Математика|математики]]. Після введення декількох кафедр обійняв посаду завідувача кафедри [[Алгебра|алгебри]] та [[Елементарна математика|елементарної математики]], на якій залишався до кінця життя.
 
У перші місяці [[Німецько-радянська війна|війни]], під час німецького наступу на Москву, був виконувачем обов'язків директора Московського гірничого інституту (рішенням Всесоюзного Комітету з вищої школи (ВКВШ) зав. кафедри математики професора М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенчу від [[17 жовтня]] [[1941]] року призначено виконувачем обов'язків директора МГІ<ref>{{Книга
|автор = Под ред. Л.А. Пучкова
|заголовок = МОСКОВСКИЙ ГОРНЫЙ (История вуза. 1918-1998 гг.)
Рядок 27 ⟶ 24:
|ISBN =
|isbn2 =
}}</ref>), зберіг все обладнання закладу і забезпечив його планомірну евакуацію. Сам евакуюватися з Москви відмовився, на базі обладнання, що залишилося, розгорнув роботу на потреби фронту. Крім того, до повернення МГІ з евакуації вів велику роботу з організації і налагодження занять у Московському міському педагогічному інституті і, спільно з професором {{Нп|Глаголєв Ніл Олександрович|Н. О. Глаголєвим|ru|Глаголев, Нил Александрович}} –&nbsp;— у [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московському державному університеті]].
 
Був одним з найпопулярніших викладачів, легендою Московського гірничого інституту. Ветерани інституту згадували про це так:
{{Цитата|Нам говорили, що професор Гребенча талановитий математик, його дуже цінував знаменитий Кисельов - голова московської школи математики, за підручниками якого ми вивчали інтегральне і диференціальне обчислення. Говорили, що Гребенча - циган, хлопчиськом відстав від свого табору і застряг в Москві. Тут він проявив неймовірні природні здібності, всіх вражав блискавичною швидкістю осягнення всіх премудростей науки, зійшов яскравою зіркою, став професором столичного вузу. Циган-математик чудово грав на скрипці і збирав у своїй квартирці на чаювання «могутню купку». У Гребенчи проходили справжні літературно-музичні вечори.<ref>{{Стаття|author=Котенко Е. А.|title=Профессор Григорий Маркович Еланчик (к 100-летию со дня рождения)|url=https://cyberleninka.ru/article/n/professor-grigoriy-markovich-elanchik|language=|видання=Горный журнал|тип=|date=1999|місяць=|число=|том=|номер=1|pages=236-237|issn=}}</ref>{{oq|ru|Нам говорили, что профессор Гребенча талантливейший математик, его очень ценил знаменитый Киселев - глава московской школы математики, по учебникам которого мы изучали интегральное и дифференциальное исчисления. Говорили, что Гребенча - цыган, мальчишкой отставший от своего табора и застрявший в Москве. Тут он проявил невероятные природные способности, всех поражал молниеносной скоростью постижения всех премудростей науки, взошел яркой звездой, стал профессором столичного вуза. Цыган-математик прекрасно играл на скрипке и собирал в своей квартирке на чаепитие «могучую кучку». У Гребенчи проходили настоящие литературно-музыкальные вечера.}}}}
<ref>{{Стаття|author=Котенко Е. А.|title=Профессор Григорий Маркович Еланчик (к 100-летию со дня рождения)|url=https://cyberleninka.ru/article/n/professor-grigoriy-markovich-elanchik|language=|видання=Горный журнал|тип=|date=1999|місяць=|число=|том=|номер=1|pages=236-237|issn=}}</ref>
 
А ось інший опис:
{{Цитата|Із задоволенням відгукнулися колеги про один з вечорів, що майже регулярно проводяться на квартирі М. К. Гребенчі, розташованій на другому поверсі флігеля у дворі МГІ. Учасниками вечора-зустрічі були колоритні фігури. Михайло Кузьмич Гребенча - професор, зав. кафедрою вищої математики. Задумливий, стриманий, лаконічно точний у висловленнях. Чубатий, у пенсне, з баритональним грудним голосом. Любитель грати на скрипці, виконувати циганську і класичну музику під акомпанемент рояля.<ref>{{Cite web|url=https://books.google.ru/books?id=qHI3DwAAQBAJ&pg=PA378&lpg=PA378&dq=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2+%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=xUNyWPCnOG&sig=BuJGYifPDBIqhWWIVoeGG_5bgQI&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi3sYP186nZAhWRN8AKHSHkCwQQ6AEIWzAO#v=onepage&q=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%20%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&f=false|title=Научные школы Московского государственного горного университета. Т.1 2008 г.|last=|website=|date=|publisher=}}</ref>{{oq|ru|С удовлетворением отзывались коллеги об одном из вечеров, почти регулярно проводимых на квартире М.К. Гребенчи, которая находилась на втором этаже флигеля во дворе МГИ. Участниками вечера-встречи были колоритные фигуры. Михаил Кузьмич Гребенча - профессор, зав. кафедрой высшей математики. Задумчивый, сдержанный, лаконично точный в выражениях. Вихрастый, в пенсне, с баритональным грудным голосом. Любитель играть на скрипке, исполнять цыганскую и классическую музыку под аккомпанемент рояля.}}}}
<ref>{{Cite web|url=https://books.google.ru/books?id=qHI3DwAAQBAJ&pg=PA378&lpg=PA378&dq=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2+%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=xUNyWPCnOG&sig=BuJGYifPDBIqhWWIVoeGG_5bgQI&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi3sYP186nZAhWRN8AKHSHkCwQQ6AEIWzAO#v=onepage&q=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%20%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%20%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&f=false|title=Научные школы Московского государственного горного университета. Т.1 2008 г.|last=|website=|date=|publisher=}}</ref>.
 
Помер 1948 року. Про смерть повідомив [[Александров Павло Сергійович|П.]] [[Александров Павло Сергійович|С. Александров]] на засіданні [[Московське математичне товариство|Московського математичного товариства]], учасники засідання вшанували пам'ять М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенчі<ref>{{Cite web|url=http://www.mathnet.ru/links/1588e258f6350314799918ca35dd51c6/rm8761.pdf|title=Заседания Московского Математического общества, УМН, 1948, том 3, выпуск 5(27), 159–166.|last=|website=|date=|publisher=}}</ref>.
 
== Наукова та педагогічна діяльність ==
Широко освічений математик великої ерудиції, М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча працював в галузі як теоретичної, так і прикладної математики, а також у галузі методики викладання математики.
 
Йому належать понад 30 робіт з різних наукових, прикладних та методичних тем. Відомий як автор низки підручників, які набули поширення, багато разів перевидавалися, зокрема й за межами [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] (курс [[Диференціальні рівняння|диференціальних рівнянь]], курс [[Математичний аналіз|математичного аналізу]], підручник [[Арифметика|арифметики]] для учительських інститутів). Його підручники перевидавалися багато років після його смерті, а математичні етюди досі перевидаються в періодичних виданнях<ref>{{Стаття|author=|title=Этюды о симметрии|url=http://journal.osnova.com.ua/download/41-50-48314.pdf|language=|видання=Математика в школах Украіни|тип=|date=2015|місяць=|число=|том=|номер=2|pages=30-33|issn=}}</ref>.
 
Праці Гребенчі в галузі прикладної математики тісно пов'язані з дослідницькою роботою Гірничого інституту, він зробив значний внесок у вирішення низки проблем в галузі гірничої справи, зокрема, проблеми вибору найвигіднішого місця закладення шахти.
 
Плідною була багаторічна діяльність М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенчі у сфері освіти. Від початку своєї наукової та педагогічної діяльності він брав участь у розробці й обговоренні програм, навчальних планів, рецензуванні підручників і методичних посібників тощо. Після смерті професора [[Глаголєв Ніл Олександрович|Н. &nbsp;А. &nbsp;Глаголєва]] 1945 року став головою секції математики Навчально-методичної ради [[Міністерство освіти РРФСР|Міністерства освіти РРФСР]]. Від 1946 року був головою наукової комісії з математики при Головному управлінні вищих навчальних закладів Міністерства освіти.
 
== Вибрані праці ==
 
* Об одном обобщении алгоритма непрерывных дробей / Проф. М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча. -&nbsp;— [Москва] : [б. и.], [1923] (тип. им. Артема).
* Нахождение точки наивыгоднейшего сосредоточения грузов при откатке: Сборник статей / Проф. М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча ; Глав. упр. каменноугольной и сланцевой пром-сти НКТП Главуголь. Упр. глав. инж-ра. -&nbsp;— Москва ; Грозный ; Гос. науч.-техн. горно-геол.-нефт. изд-во, 1934 (Л. : тип. им. Евг. Соколовой).
* Обыкновенные диференциальные уравнения: Пособие для высш. педагог. учеб. заведений / Проф. М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча. -&nbsp;— Москва : Гос. учеб.-педагог. изд., 1937.
* Дополнительный сборник алгебраических задач [Текст] : Утв. НКП РСФСР / Под ред. проф. М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1940 (Ленинград).
* Курс математического анализа: Допущено ВКВШ при СНК СССР в качестве учеб. пособия для пед. ин-тов и гос. ун-тов. Ч. I. Функции одного аргумента / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча и С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1941.
* Арифметика / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча. -&nbsp;— Москва ; Ленинград : Учпедгиз, 1947 (Ленинград : Тип. "«Печ. двор"»).
* Курс математического анализа: Пособие для физ.-мат. фак. пед. ин-тов / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча и С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— 2-е изд. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1948-19491948—1949 (Образцовая тип.). -&nbsp;— 1 т.
* Курс математического анализа: Пособие для физ.-мат. фак. пед. ин-тов / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча и С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— 2-е изд. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1948-19491948—1949 (Образцовая тип.). -&nbsp;— 2 т.
* Теория чисел: Учеб.-метод. пособие для заочников пед. ин-тов / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча ; Гл. упр. высш. учеб. заведений М-ва просвещения РСФСР. Науч.-метод. кабинет по заоч. обучению учителей. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1949 (Ленинград : тип. им. Ворошилова).
* Matematikai analízis. Kötet 1 / M. K. Grebencsa -&nbsp;— Sz. I. Novoszjolov ; Ford. DessewаfyDessewafy Olivér. -&nbsp;— 2-ik, változatlan kiаdáskiadás. -&nbsp;— Budapest : Tankönyvkiadó, 1952.
* Matematikai analízis / M. K. Grebencsa, Sz. I. Novoszelov ; A fordítás Dessewffy Olivér munkája. -&nbsp;— Budapest : Tankönyvkiadó, 1951-19521951—1952. -&nbsp;— 2 т.
* Арифметика: Пособие для студентов учительских ин-тов / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча, С. &nbsp;Е. &nbsp;Ляпин. -&nbsp;— 2-е изд., перераб. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1952.
* Курс математического анализа: [Учеб. пособие для физ.-мат. фак. пед. ин-тов] / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча, С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1953. -&nbsp;— 2 т.
* Курс математического анализа: [Для физ.-мат. фак. пед. ин-тов и гос. ун-тов] / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча, С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— Москва : Высш. школа, 1960. -&nbsp;— 1 т.
* Курс математического анализа: [Учеб. пособие для физ.-мат. фак. пед. ин-тов] / М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенча, С. &nbsp;И. &nbsp;Новоселов. -&nbsp;— 3-е изд. -&nbsp;— Москва : Учпедгиз, 1951-19611951—1961. -&nbsp;— 2 т.
 
== Визнання ==
Президія Верховної Ради СРСР нагородила М. &nbsp;К. &nbsp;Гребенчу 1938 року [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]], а 1944 року –&nbsp;— [[Медаль «За оборону Москви»|медаллю «За оборону Москви»]]. Міністерство вугільної промисловості СРСР і Міністерство освіти РРФСР нагородили почесними знаками "«Відмінник соціалістичного змагання Міністерства вугільної промисловості СРСР"» та "«{{Нп|Відмінник народної освіти РРФСР|3=ru|4=Отличник народного просвещения РСФСР}}"».
 
== Примітки ==▼
{{Reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://catalog.orenlib.ru/cgi/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=EKRUSF_PRINT&P21DBN=EKRUSF&S21FMT=fullw_print&Z21MFN=38389 М.&nbsp;К. &nbsp;Гребенча (1897-19481897—1948): страницы жизни и творчества / В.&nbsp;П. &nbsp;Бычков <nowiki>; ред. Р.М. Берман, [АН МССР, Комис. по истории науки и техники]. - Кишинев : Штиинца, 1976.</nowiki>] {{Ref-ru}}
* [http://old.mathedu.ru/journals/msh1948-6.djvu Михаил Кузьмич Гребенча. Некролог. / "«Математика в школе"», 1948 г. № &nbsp;6. С. 1–3.] {{Ref-ru}}▼
 
{{Reflist}}{{Бібліоінформація}}▼
▲[http://old.mathedu.ru/journals/msh1948-6.djvu Михаил Кузьмич Гребенча. Некролог. / "Математика в школе", 1948 г. № 6. С. 1–3.] {{Ref-ru}}
 
▲== Примітки ==
▲{{Reflist}}{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Тираспольського повіту]]
[[Категорія:Науковці Московського державного гірничого університету]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гребенча_Михайло_Кузьмич