Відмінності між версіями «Румунська православна місія в Трансністрії»

(доповнення)
[[Румунія в Другій світовій війні|Під час Другої світової війни]] [[Румунський патріархат]] проводив православну місіонерську роботу в Дністровсько-[[Бог (річка)|Бузькому]] межиріччі. Ця територія загальною площею 29 733 км<sup>2</sup> і населенням 2 326 266 жителів тоді тимчасово перейшла під цивільну румунську адміністрацію [[Трансністрія|губернаторства Трансністрія]] та була поділена на 13 повітів ([[Ананьївський повіт (Трансністрія)|Ананьївський]], [[Балтський повіт (Трансністрія)|Балтський]], [[Березівський повіт (Трансністрія)|Березівський]], [[Дубосарський повіт (Трансністрія)|Дубосарський]], [[Голтянський повіт (Трансністрія)|Голтянський]], [[Жугастрівський повіт (Трансністрія)|Жугастру]], [[Могилівський повіт (Трансністрія)|Могилівський]], [[Овідіопольський повіт (Трансністрія)|Овідіопольський]], [[Одеський повіт (Трансністрія)|Одеський]], [[Очаківський повіт (Трансністрія)|Очаківський]], [[Рибницький повіт (Трансністрія)|Рибницький]], [[Тираспольський повіт (Трансністрія)|Тираспольський]], [[Тульчинський повіт (Трансністрія)|Тульчинський]]), включаючи 64 райони та 2 [[муніципій|муніципії]] (Одеса й [[Тирасполь]]) із 15 міськими, 18 приміськими та 1 363 сільськими [[Комуна (адміністративний поділ)|комунами]], що налічували 2 568 сіл і 72 хутори.
 
У вересні 1941 року тут працювало кілька груп місіонерів з усіх куточків держави: група [[Кишинів]]ської [[архієпархія|архієпархії]] на чолі з отцем Теодором Рудєвим, група [[Хуші|Хушської]] єпархії на чолі з єпископом Григорієм Леу та група [[Сібіу (місто)|Сібійсько]]-[[Фегераш|Фегераської]] митрополії на чолі з митрополитом Ніколає Коланом. Починаючи з жовтня 1941 року, до Трансністрії приїжджали і інші групи священників і ченців-місіонерів, серед яких чимало з [[Хотинська єпархія (Молдовська митрополія)|Хотинської єпархії]], Кишинівської архієпархії та [[Олтенія|Олтенської]] митрополії. Іншими [[ієрарх]]ами, які здійснювали канонічні візити в рамках Румунської православної місії в Придністров'їТрансністрії, були митрополит Трансільванський Ніколає Балан, митрополит Ольтенський Ніфон, митрополит Бессарабський Ефрем Еначеску, єпископ [[Орадя|Орадський]] Ніколає, єпископ [[Аккерман]]ський Полікарп Морушка та єпископ Армійський єпископ Парфеній Чопрон.
 
Румунську православну місію у Трансністрії утворено 15 серпня 1942 р. з осідком у Тирасполі, а з жовтні 1942 р. — в Одесі. Спочатку до її складу входило 13 повітових [[благочиння|благочинь]] та одне міське з Одеси. 14 благочинь включали 64 менші церковно-адміністративні одиниці. Спочатку місію очолював [[архімандрит]] Юліу Скрібан, професор факультету православного богослов'я [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]], якому допомагав архімандрит Антім Ніка на посаді вікарія. На зміну архімандритові Юліу Скрібану 6 листопада 1942 року прийшов митрополит Вісаріон Пую.