Відмінності між версіями «Сухомлинський Василь Олександрович»

м
нема опису редагування
м
}}
 
'''Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський''' ([[28 вересня]] [[1918]], с. [[Василівка (Онуфріївський район)|Василівка]]<ref>{{Cite web|title=Сухомлинський Василь Олександрович: Біографія на УкрЛібі|url=https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1868|website=www.ukrlib.com.ua|accessdate=2021-02-17}}</ref> (нині [[Олександрійський район]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]])&nbsp;— [[2 вересня]] [[1970]], с. [[Павлиш]], [[Онуфріївський район]], [[Кіровоградська область]], [[Українська РСР]], [[СРСР]] (нині с. [[Павлиш]] [[Олександрійський район]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], [[Україна]])&nbsp;— видатний український радянський [[Учитель|педагог]], [[публіцист]], [[письменник]], [[поет]]. [[Заслужений вчитель УРСР]]. [[Кандидат педагогічних наук]] (1955). [[Член-кореспондент]] [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академії педагогічних наук РРФСР]] (1957); [[член-кореспондент]] [[Академія педагогічних наук СРСР|Академії педагогічних наук СРСР]] (1968).
 
== Життєпис ==
Народився 28 вересня 1918 в селі [[Василівка (Онуфріївський район)|Василівці]] [[Василівська волость (Олександрійський повіт)|Василівської волості]] [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в [[1933]] закінчив семирічку. Влітку 1933 мати провела молодшого сина Василя до [[Кременчук]]а.
 
=== Дитинтво й навчання ===
Спочатку вчився в [[Кременчуцький медичний коледж|Кременчуцькому медичному технікумі]], але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і його прийняли у педагогічний інститут.
НародивсяВасиль Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в селі [[Василівка (Онуфріївський район)|Василівці]] [[Василівська волость (Олександрійський повіт)|Василівської волості]] [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (тепернині [[Онуфріївський район]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]) ву біднійнезаможній селянській сім'їродині. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в [[1933]] закінчив семирічку. Влітку 1933 мати провела молодшого сина Василя до [[Кременчук]]а.
 
Упродовж 1926―1933 рр. навчався у місцейвій Василівській [[Семирічна школа|семирічці]]. Влітку 1933 року мати відрядила молодшого сина Василя на навчання до [[Кременчук]]а.
З 1935 почався педагогічний шлях. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавського педагогічного інституту]] заочником і закінчив його в [[1938]]. Закінчивши інститут, повернувся в рідні місця та працював викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі.
 
Спочатку вступив у [[Кременчуцький медичний коледж|Кременчуцький медичний технікум]], але невдовзі покинув цей заклад. 1934 року Василь Сухомлинський вступає на підготовчі курси учительського інституту в Кременчуці, а потім навчається в ньому на факультеті української мови і літератури.
У [[1941]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] добровольцем пішов на фронт. У січні [[1942]] молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи [[Москва|Москву]] у [[Ржевська битва|битві під Ржевом]]. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища [[Ува (селище)|Ува]], що в [[Удмуртія|Удмуртії]], він просився на фронт, проте комісія не визнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні [[1942]] року його призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня [[1944]]. [[9 лютого]] [[1943]] подав заяву про вступ до ВКП(б)<ref>[http://www.azinlib.ru/kraevzam/artamonov/suhomlinskiy.php Артамонов А. Дом Сухомлинского / А. Артамонов // Удмуртская правда.&nbsp;— 1988.&nbsp;— 18 июня.]</ref>. Після визволення України від фашистів повернувся в рідні краї і дізнався, що його дружину і маленького сина закатували в гестапо. Став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в [[1947]] просився назад до школи.
 
ЗВід 1935 почавсяроку педагогічнийрозпочалася його педагогічна шляхдіяльність. У 17 років вінВасиль ставСухомлинський влаштувався вчителем заочної школи недалеко від рідного селаВасилівки. ПеревівсяВін доперевівся на [[Заочне навчання|заочне відділення]] [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавського педагогічного інституту]], заочником іякий закінчив його ву [[1938]] році. ЗакінчившиПрацював інститут,вчителем повернувсяу всільських ріднішколах місцярідного тарайону. Після закінчення інституту продовжує працював викладачем української мови та літератури вй Онуфріївськійстає середнійзавучем школіу районному центрі [[Онуфріївський район|Онуфріївці]].
У [[1948]] став директором Павлиської середньої школи і беззмінно працював протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково&nbsp;— практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
 
=== Німецько-радянська війна ===
У [[1955]] захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи&nbsp;— керівник навчально-виховного процесу».
У [[1941]] року під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Василь Сухомлинський добровольцем пішов на фронт. У січні [[1942]] молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи [[Москва|Москву]] у [[Ржевська битва|битві під Ржевом]]. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища [[Ува (селище)|Ува]], що в [[Удмуртія|Удмуртії]], вінВасиль Олександрович просився на фронт, проте комісія не визнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні [[1942]] року йогоВасиля Сухомлинського призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня [[1944]] року. [[9 лютого]] [[1943]] подав заяву пророку вступ до [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]]<ref>[http://www.azinlib.ru/kraevzam/artamonov/suhomlinskiy.php Артамонов А. Дом Сухомлинского / А. Артамонов // Удмуртская правда.&nbsp;— 1988.&nbsp;— 18 июня.]</ref>. Після визволення України від фашистів повернувся в рідні краї. Василь іОлександрович дізнався, що його дружину ій маленького сина закатували в гестапо. Став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в [[1947гестапо]]. просився назад до школи.
 
=== Радянський період ===
З [[1957]]&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академії педагогічних наук РРФСР]].
З 1944 до 1948 рр. Василь Сухомлинський працює завідувачем Онуфріївського районного відділу народної освіти, де займався організаційними питаннями.
 
УВід [[1948]] ставроку директоромй Павлиськоїдо середньоїкінця школи і беззмінножиття працював протягомдиректором 23[[Павлиська роківсередня дошкола|Павлиської кінцясередньої своїх днівшколи]]. ВУ 1948 цероці булацей звичайнаучбовий заклад був звичайною, пересічнапересічною школашколою. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково&nbsp;— практичної таі літературно—публіцистичноїлітературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу вінВасиль Сухомлинський перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
[[1958]]&nbsp;— [[Заслужений вчитель України|заслужений вчитель УРСР]].
 
У [[1955]] році захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи&nbsp;— керівник навчально-виховного процесу».
[[1968]]&nbsp;— нагороджений званням [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]]. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
 
ЗВід [[1957]] року&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академії педагогічних наук РРФСР]].
 
[[1958]] року&nbsp;— [[Заслужений вчитель України|заслужений вчитель УРСР]].
 
У [[1968]] році&nbsp;— нагороджений званням [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]]. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
 
Ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного й естетичного [[світогляд]]у. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти найкращі народні традиції та стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність&nbsp;— це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.
Для нього формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури&nbsp;— було основним завданням гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного&nbsp;— основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.
 
Книга «<nowiki/>[[Серце віддаю дітям]]<nowiki/>» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами та щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».
 
Василь Олександрович Сухомлинський помер [[2 вересня]] [[1970]] року в с. [[Павлиш]] [[Онуфріївський район|Онуфріївського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]].
Помер [[2 вересня]] [[1970]].
 
== Вплив на творчість ==
На Василя Олександровича значний вплив мали погляди [[Толстой Лев Миколайович|Льва Толстого]] і [[Януш Корчак|Януша Корчака]], яких він часто цитуєцитував ву своїх працях.
 
== Творча діяльність ==
== Творчість ==
Василь Олександрович Сухомлинський написав 48 [[монографія|монографій]], понад 600 [[стаття|статей]], 1500 [[оповідання|оповідань]] і [[казка|казок]] для дітей.
 
[[Файл:Coin of Ukraine Sukhomlin R.jpg|міні|[[Василь Сухомлинський (монета)|Українська монета з серії «Видатні особистості України»]]]]
У квітні 1970 року він закінчив роботупрацю «Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості»&nbsp;— доповідь длядо захисту докторської дисертації за сукупністю робіт, яку він не встиг захистити через смерть. ВсіТворчий працідоробок Василя Сухомлинського даютьпереконливо переконливедоводить уявленняпро небагатогранність тільки про різносторонністьйого педагогічних підходів Сухомлинського, алепоглядів і про цілісністьзагальну всьогоцілісність його педагогічного мислення.
 
Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15&nbsp;млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. У період з 1945 по 1970&nbsp;роки надруковано 463 статті; у 1971—1986&nbsp;рр.&nbsp;— 105 статей.<ref>Кількість статей дано за: В.&nbsp;А.&nbsp;Сухомлинский: Библиография / Сост. А.&nbsp;И.&nbsp;Сухомлинская, О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинская.&nbsp;— К.: Рад. шк., 1987.&nbsp;— 255 с. Назви статей див. там же.</ref>
Педагог вважав, що перед кожною дитиною, навіть найважчою, вчитель повинен відкрити ті сфери, де вона зможе досягти своєї вершини, сформувати свою людську гідність, свою душу. Тому й створив «Азбуку моралі», котра вчила осягати суть добра і зла, честі й безчестя, азбука стала засобом подолання емоційної необхідності відкривати здатність відчувати стан інших, вміння ставити себе на місце іншої людини.
 
== Бібліографія ==
=== Праці ===
Найважливішими працями Сухомлинського є: «Воспитание коллективизма у школьников» (1956); «Трудовое воспитание в сельской школе» (1957); «Педагогический коллектив средней школы» (1958); «Виховання в учнів любові і готовності до праці» (1959); «Воспитание коммунистического отношения к труду» (1959); «Воспитание советского патриотизма у школьников» (1959); «Система роботи директора школи» (1959); «Верьте в человека» (1960); «Як ми виховали мужнє покоління» (1960); «Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління» (1961); «Духовный мир школьника» (1961); «Формирование коммунистических убеждений молодого поколения» (1961); «Людина неповторна» (1962); «Праця і моральне виховання» (1962); «Дума о человеке» (1963); «Нравственньй идеал молодого поколения» (1963); «Шлях до серця дитини» (1963); «Воспитание личности в советской школе» (1965); «Щоб у серці жила Батьківщина» (1965); «Моральні заповіді дитинства і юності» (1966); «Трудные судьбы» (1967); «Павлышская» (1969); «Сердце отдаю детям» (1969); «Народження громадянина» (1970); «Методика виховання колективу» (1971); «Разговор с молодым директором школы» (1973); «Как воспитать несовершеннолетнего человека» (1975); «Мудрая власть коллектива» (1975) та багато інших. У 1976&nbsp;р. видані вибрані твори Сухомлинського у 5-ти т. У 1974&nbsp;р. за книгу «Серце віддаю дітям» Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями.
 
* «Воспитание коллективизма у школьников» (1956);
=== Ушанування ===
* «Трудовое воспитание в сельской школе» (1957);
У [[1989]]&nbsp;році послідовники створили Міжнародну асоціацію прихильників Сухомлинського ([[Марбург (місто)|Марбург]]), а в 1990&nbsp;р.&nbsp;— Українську асоціацію Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.
* «Педагогический коллектив средней школы» (1958);
 
* «Виховання в учнів любові і готовності до праці» (1959);
Ураховуючи визначний внесок В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004-й навчальний рік в Україні роком Василя Олександровича Сухомлинського.
* «Воспитание коммунистического отношения к труду» (1959);
* «Воспитание советского патриотизма у школьников» (1959);
* «Система роботи директора школи» (1959);
* «Верьте в человека» (1960);
* «Як ми виховали мужнє покоління» (1960);
* «Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління» (1961);
* «Духовный мир школьника» (1961);
* «Формирование коммунистических убеждений молодого поколения» (1961);
* «Людина неповторна» (1962);
* «Праця і моральне виховання» (1962);
* «Дума о человеке» (1963);
* «Нравственньй идеал молодого поколения» (1963);
* «Шлях до серця дитини» (1963);
* «Воспитание личности в советской школе» (1965);
* «Щоб у серці жила Батьківщина» (1965);
* «Моральні заповіді дитинства і юності» (1966);
* «Трудные судьбы» (1967);
* «Павлышская» (1969);
* «<nowiki/>[[Серце віддаю дітям|Сердце отдаю детям]]<nowiki/>» (1969); за цю працю 1974&nbsp;року Василь Сухомлинський був удостоєний Державної премії УРСР;
* «Народження громадянина» (1970);
* «Методика виховання колективу» (1971);
* «Разговор с молодым директором школы» (1973);
* «Как воспитать несовершеннолетнего человека» (1975);
* «Мудрая власть коллектива» (1975) і багато інших.
* У 1976&nbsp;р. видано вибрані твори В. Сухомлинського у 5-ти томах.
 
=== Наукова методична спадщина ===
Зростання кількості публікацій, пов'язаних з життям і діяльністю В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського, їх багатоплановість, а також видання творів різними мовами зумовлюють потребу систематичного аналізу й упорядкування. Тому природно, що дослідники із середини 90-х років, історики педагогіки запропонували вживати узагальнювальний термін «Сухомлиністика». Зараз його широко використовують дисертанти, викладачі вузів, бібліотекарі.
 
* у тому ж році його обрали [[Член-кореспондент|членом-кореспондентом]] [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академії педагогічних наук СРСР]].
 
== Пам'ятьУшанування ==
У [[1989]]&nbsp;році послідовники створили Міжнародну асоціацію прихильників Сухомлинського ([[Марбург (місто)|Марбург]]), а в 1990&nbsp;р.&nbsp;— Українську асоціацію Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.
 
Ураховуючи визначний внесок В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004-й навчальний рік в Україні роком Василя Олександровича Сухомлинського.
 
У 2004 році ім'я Василя Сухомлинського присвоєно [[Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського|Кіровоградському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти]]
 
929

редагувань