Іво Бобул: відмінності між версіями

Народився в селі Порубне, нині [[Тереблече]], Глибоцького району Чернівецької області в багатодітній сім'ї українців румунського походження.<ref>[https://rozmova.wordpress.com/2016/02/10/ivo-bobul-3/ Іво Бобул: Не знаю, який чоловік може витримати життя зі співачкою]. // gazeta.ua, 29 січ. 2016</ref> [[1968]] закінчив восьмирічну школу та вступив до ПТУ №&nbsp;76 в місті [[Слов'янськ]] [[Донецька область|Донецької області]]. [[1969]] взяв участь у конкурсі художньої самодіяльності між училищами, де завоював звання лауреата. У [[1972]] р. Бобула призвано до лав Радянської армії. Під час служби їздив із концертами по військових частинах. Став лауреатом Конкурсу військової пісні. В журналі [[Військо України (журнал)|«Військо України»]] опубліковане інтерв'ю [[Мельников Володимир Миколайович|заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова]] з Іво Бобулом про роки військової служби видатного співака<ref>C. 45 журналу «Військо України» №&nbsp;08(98) 2008. Початок інтерв'ю про Іво Бобула позаштатного кореспондента В. Мельникова</ref><ref>С. 46-47 журналу «Військо України» №&nbsp;08(98) 2008. Завершення інтерв'ю про Іво Бобула позаштатного кореспондента В. Мельникова</ref>.

* 1980&nbsp;— конкурс «Молоді голоси» (Тернопіль),
* 1982&nbsp;— конкурс на найкраще виконання пісень країн соціалістичної співдружності (Ялта);,

Багато пісень з репертуару Іво Бобула стали народними шлягерами: «[[Душі криниця]]», «[[Місячне колесо]]», «Якщо любиш, кохай», «[[На Україну повернусь]]», «Скрипалю», «Одна єдина» та багато інших. 2002 студія «6 секунд» випустила чотири компакт-диски: «Золота колекція», «Емігрантка», «Небеса очей твоїх», «Тополина любов».

На професійну естраду Іво Бобул вийшов у [[1979]] рокуроці ву складі сімферопольського ВІА [[Громцев Валерій Павлович|Валерія Громцева]] «Море» (до того він навчався в чернівецькомуЧернівецькому музучилищі та співав у ресторанах). За рік повернувся на рідну Буковину&nbsp;— ву чернівецькійЧернівецькій філармонії співав з [[ВІА «Черемош»]], потім перейшов у «Живу воду» (де замінив [[Лілія Сандулесу|Лілію Сандулесу]]). ВУ 1983 році новий керівник філармонії [[Левко Дутківський]] зацікавився співаком і написав для нього цикл пісень («Зоряна ніч», «Якщо любиш, кохай», «Я побачив гори», «Мій край»), які досить оперативно видрукувала «МелодіяюМелодія» на міньйоні. Потім довгий час Івана Бобула (як його тоді йменували) не було чути&nbsp;— ву 1988 році його перевели в Тернопільську філармонію, де він і співав у супроводі ВІА «Віватон» та зажив лише регіональної популярності.

До всеукраїнського слухача він повернувся лише в 1990 році з найвідомішою зі своїх пісень «На Україну повернусь» [[Остап Гавриш|Остапа Гавриша]]. На Бобула звернув увагу московський композитор [[Морозов Олександр Сергійович|Олександр Морозов]] і запросив у свій музичний центр, що тоді містився в Черкасах. Пісні «Старе джерело», «Рідна хата», «Голуба вода», «Місячне колесо» вивели Іво Бобула в лідеричисло середнайпопулярніших виконавців традиційної української естради. ВУ Черкасах таки й знято перший відеоальбом Іво Бобула «Душі криниця». ВУ 1991 році Іво повернувся до Чернівців і почав співати в парі з [[Лілія Сандулесу|Лілією Сандулесу]]: «Берег любові», «А липи цвітуть», «Промінь мого серця». ВУ 1992 році Бобул перебрався під дах київського театру «Етюд». Щоправда, співали вони тоді частіше в Америці, ніж удома, в Україні. 1995 року Іво Бобулу присвоєно звання [[Заслужений артист України|заслуженого артиста України]], а на початку 1998 року він став уже [[Народний артист України|народним артистом]]. До 50-ліття співака лейбл «Artur Records» видав одразу три компакт-диски з вибраним доробком: «Емігрантка», «Тополина любов», «Небеса твоїх очей».

Станом на 2016 рік, є помічником (на громадських засадах) [[Народний депутат України|народного депутата України]] [[Федорук Микола Трохимович|Федорука Миколи Трохимовича Федорука]] (фракція «[[Народний фронт (Україна)|Народний фронт]]»).<ref>[http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/15831 Федорук Микола Трохимович] на сайті ВРУ. Перевірено 2016-11-10.</ref>

Варто відзначити композиторів та поетів, з якими, протягом усього творчого шляху співпрацює співак: [[Гавриш Остап Іванович|Остап Гавриш]], [[Домшинський Володимир Васильович|Володимир Домшинський]], [[Злотник Олександр Йосипович|Олександр Злотник]], [[Гаденко Мар'ян Ілліч|Мар'ян Гаденко]], Геннадій Татарченко, [[Крищенко Вадим Дмитрович|Вадим Крищенко]], [[Мага Петро Петрович|Петро Мага]], О.&nbsp;[[Вратарьов Олександр Львович|Олександр Вратарьов]], [[Високий Олександр|О.&nbsp;Олександр Високий]], [[Галябарда Степан Петрович|Степан Галябарда]] та ін.

У репертуарі Іво Бобула можна знайти й перлини світової класики, яким він надає власного стилю. Це такі пісні, як: «Крістина», «Пам'яті Карузо», «Yesterday», «Luna Tu», «[[Минає день, минає ніч]]», «Как молоды мы были», «Fall in love», «Espera», «Liberta» та багато ін.