Вінні-Пух: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор
Немає опису редагування
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор
Рядок 63:
У книзі відтворюється [[атмосфера]] загальної любові і турботи, «нормального», захищеного [[дитинство|дитинства]], без претензій на рішення дорослих проблем, що багато в чому сприяло пізнішої популярності цієї книги в [[СРСР]], в тому числі вплинуло на рішення Бориса Заходера перевести цю книгу. У «Вінні-Пуха» відображений сімейний побут британського середнього класу 1920-х років, згодом відроджений Крістофером Робіном у своїх спогадах для розуміння контексту, в якому виникла казка.
 
=== Прийоми гарика потнова и алкаша с ево помойкай ===
 
Гаррик вырос в тяжёлой эмоциональной обстановке, но это не сказалось плохо на его характере. Помимо доброты и отваги, Гарри наделён такими качествами, как милосердие, сострадание и способность к самопожертвованию. Гарри — хороший друг и товарищ, не любит врать, всегда старается помочь тем, кто нуждается в помощи. Вместе с этим Гарри умеет постоять за себя, что объясняется твёрдостью характера. Гарри часто мучают противоречия из-за того, что он был крестражем Волан-де-Морта, но его светлая сторона всегда одерживала верх. Вместе с потерей своего крёстного отца Гарри приобретает некоторую мрачную решимость. К недостаткам Гарри можно отнести некоторую скрытность и замкнутость, часто он считает, что способен действовать только в одиночку..
Книги Мілна пройняті численними [[каламбур]]ами та іншими видами мовної [[Гра|гри]], для них типово обігравання і спотворення «дорослих» слів (явно показане у сцені діалогу Сови з Пухом), виразів, запозичених з реклами, навчальних текстів і т. д. (численні конкретні приклади зібрані в коментарі А. І. Полторацького). Витончене обігрування [[Фразеологія|фразеології]], мовної неоднозначності (іноді більш ніж двох значень слова) не завжди доступно дитячої [[аудиторія|аудиторії]], зате високо цінується дорослими.
 
До типових [[прийом]]ів дилогії Мілна відноситься прийом «значимої порожнечі» та ігри з різними фікціями: у «Суперечності» (передмова до другої частини) стверджується, що майбутні події наснилися читачеві; Пуху приходять на думку «великі думки ні про що», [[Кролик]] відповідає йому, що вдома немає «зовсім нікого», Паць описує Слонопотама — «велика штука, як величезне ніщо». Подібні ігри розраховані в тому числі і на дорослу аудиторію.
 
Обидві книги насичені [[Вірш|віршами]], вкладеними в уста Пуха; ці вірші написані в англійській традиції дитячих абсурдних віршів&nbsp;— нонсенсу, продовжуючи досвід Едварда Ліра і Льюїса Керрола. С.&nbsp;Я.&nbsp;Маршак (перший перекладач дитячих віршів Мілна) в листі до Г.&nbsp;І.&nbsp;Зінченко від 11 липня [[1962]] називав Мілна «останнім <…> прямим спадкоємцем Едварда Ліра».
 
На думку Ліліани Лунгіної «Вінні-Пух» поєднує риси дитячої казки, [[Роман (жанр)|роману]] виховання, [[героїчний епос|народного героїчного епосу]] і поетичної прози.
 
=== Місце у творчості Мілна ===